Біографія Марії Гжегожевської – видатної варшавської психологині

Марія Гжегожевська – видатна польська психологиня, вихователька, професор, засновниця спеціальної педагогіки у Польщі. Її вклад у розвиток сучасної психології та освіти складно переоцінити. Тому у нашій статті на warsawka.eu ми розповімо детальніше про життя та діяльність видатної Марії Гжегожевської, яка залишила вагомий слід у розвитку освіти та психології.

Ранні роки 

Марія Гжегожевська народилася 18 квітня 1888 року у невеликому селі Волуча в Королівстві Польському, яке на той час перебувало у складі Російської імперії. Батько Марії працював адміністратором маєтку, який вони орендували, а також був наглядачем сусідніх ферм. Він був одним із перших, хто виступав за модернізацію сільськогосподарських технологій та більш гуманне ставлення до всіх робітників, незалежно від класу. Матір Марії також була відомою активісткою, яка брала участь у багатьох соціальних проектах. Вони були спрямовані на допомогу жителям села та надання якісної медичної допомоги кожному, хто цього потребує. 

Марія виростала у незвичайній родині, у родині активістів, яка боролася за рівність прав. Тому ще з малечку у Марії розвинулося гостре почуття соціальної відповідальності, яке керувало нею впродовж усього життя.

Освіта та перші досягнення 

Коли Гжегожевська почала навчатися, у 1900 році, у Польщі діяла активна програма русифікації. У зв’язку з цим багато батьків були змушені віддавати своїх дітей на навчання у підпільні приватні школи, щоб вони могли вивчити польську мову, літературу, історію та культуру.

Марія впродовж чотирьох років навчалась в інтернаті у Варшаві, згодом вступила до школи, яку вона закінчила у 1907 році. Після випуску Марія Гжегожевська вступила на підготовчі курси при Варшавському університеті. Під час навчання Марія познайомилась з групою активістів, тому без сумнівів вирішила продовжити справу своїх батьків.

Марія Гжегожевська стала учасницею соціалістичної молоді і підпіллі. Проте їх діяльність була викрита поліцією, тому Гжегожевська була змушена покинути Польщу і переїхати до Литви. 

За кордоном Марія отримала диплом приватного вчителя та почала займатися репетиторством, аби мати матеріальну можливість вступити до омріяного університету.

І вже через два роки, у 1909 році, Марія Гжегожевська вступила до Ягеллонського університету в Кракові, паралельно працюючи викладачем. Будучи студенткою, Марія читала лекції в Народному університеті імені Адама Міцкевича. Навчання та робота максимально виснажували молоду Марію, відсутність повноцінного харчування та здорового сну негативно вплинули на стан здоров’я. Згодом Марії діагностували складну хворобу легенів. Аби вилікуватись, вона була змушена покинути навчання в університеті. 

Діяльність Марії за кордоном 

Вже у 1913 році Гжегожевська вступила в університет у Брюсселі на педагогічний факультет. Своїм напрямком Марія вибрала курси з педагогіки, психології і соціології. Під час навчання за кодоном Марія мала унікальну можливість познайомитися та спілкуватися з видатними вченими, які мали вагомий вплив на її діяльність у майбутньому.

До Польщі Гжегожевська повернулась у 1914 році на канікули, щоб провести час зі своїми близькими. Саме там вона застала початок Першої світової війни. Аби врятувати своє життя, Марія була змушена перетнути Північне море на військовому кораблі. У 1915 році Гжегожевська приїхала до Лондона, а згодом переїхала у Париж, де продовжила викладацьку діяльність. Через деякий час Гжегожевська стала студенткою Паризького університету – одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів цього часу.

Там Марія здобула ступінь доктора філософії. Під час своїх досліджень Гжегожевська відвідувала психіатричні установи, у яких лікували людей із вадами інтелекту. Така діяльність сильно вплинула на Марію і вона прийняла рішення пов’язати своє життя боротьбі за доступність якісної освіти для людей з обмеженими можливостями.

У Парижі Марія влаштувалась у школу для дітей із інтелектуальною недостатністю та створила власний метод роботи з учнями. Такий досвід та власні дослідження дозволили Марії створити власні методи роботи з дітьми та низку психологічних прийомів, якими користуються сучасні фахівці.

Повернення до Польщі 

Гжегожевська повернулась до Польщі у травні 1919 року, якраз коли створилась Друга Польська Республіка. Відразу після повернення Марія почала працювати у Міністерстві у справах релігії та народної освіти. Вона керувала розвитком спеціальної освіти. На той час у Польщі була обмежена кількість закладів для людей із обмеженими можливостями: декілька у Варшаві та один у Лодзі.

Гжегожевська працювала у Національному інституті глухих у Варшаві. Хоч у Польщі і були заклади для глухих, незрячих та інтелектуально відсталих людей, але не будо єдиної системи, яка б керувала системою освіти для осіб із психічними та фізичними відхиленнями. Гжегожевська поставила перед собою ціль запровадити власні освітні методи для педагогів, які б допомогли їм краще взаємодіяти з учнями з вадами. Через деякий час Гжеговській вдалося застосувати метод цілісного підходу, який включав у себе питання догляду, бар’єрів у повсякденному функціонуванні та навчання людей з обмеженими можливостями. Окрім цього, методи Гжегожевської були спрямовані на соціальну інтеграцію та професійний розвиток осіб із психічними чи фізичними розладами.

Вже у 1922 році Гжегожевська створила Державний інститут спеціальні освіти. Марія очолювала інститут із дня заснування аж до самої смерті. Через два роки світ побачив журнал «Спеціальна школа», який інформував про цю галузь та розвивав наукову роботу у цьому напрямку.

Гжегожевська у 1930 році заснувала Державний учительський інститут, аби відкрити тогочасним педагогам можливості покращити власні навички шляхами післядипломної освіти та навчання новими методами викладання. 

Проте на посаді директора Гжегожевська перебувала лише до 1935 року. Її звільнили через протести проти авторитарного режиму.

У 1927 році Марія Гжегожевська видала книгу «Психологічна структура зорового та тактильного читання». Паралельно Гжегожевська відвідувала низку конференцій за кордоном, з’їзди психологів і викладачів.

Друга світова війна та її вплив на діяльність Гжегожевської 

На початку Другої світової війни Інститут спеціальної освіти Гжегожевської було закрито. Марія була змушена почати працювати медсестрою у військовому госпіталі. Паралельно з 1939 по 1944 рік Марія викладала у Варшавських школах та була учасницею підпільної освітньої системи.

Будучи активною учасницею польського руху опору, Марія Гжегожевська допомагала євреям: вона їх переховувала та рятувала життя. Під час Варшавського повстання Марія була членом патруля Охоти. Наслідки повстання були фатальними для Гжегожевської: її будинок знищили, а разом із ними низку неопублікованих рукописів з психології. Наприкінці Другої світової війни Марію вивезли у табір в Прушкові, проте звідти вона втекла і продовжила працювати вчителем.

Період визволення 

Після Другої світової війни Марія відновила Інститут спеціальної освіти. Вона активно сприяла розвитку тогочасної освітньої системи та психології.

До кінця своїх днів Марія Гжегожевська боролася за захист спеціальної освіти та розвиток можливостей для людей із фізичними та психічними вадами. У період з 1957 року по 1960 Марія була професоркою Варшавського університету та очільницею кафедри спеціальної педагогіки у Варшаві. Засновниця спеціальної освіти зробила величезний вклад у розвиток навчального процесу Польщі у повоєнний період, а також у психологію, якій вона присвятила своє життя та боротьбу.

.,.,.,.