Ліга польських жінок стала символом єдності та громадянської відповідальності активісток у ключові моменти польської історії. Вона не боялася складних тем та будувала інституції, які годували, навчали й захищали нужденних. Спільнота продовжує цю традицію у нових умовах, але з тими самими цінностями: солідарність, підтримання, гідність. Далі на warsawka.eu.
Історія заснування та розвитку Ліги польських жінок
Історія Ліги польських жінок розпочалася ще до її офіційного створення. Її попередницями стали дві вагомі організації, засновані в умовах політичного поділу Польщі: Ліга жінок військової швидкої допомоги, яка виникла у 1913 році у Варшаві на теренах Російської імперії, та Ліга жінок Галичини та Сілезії, яка діяла в австрійському поділі під час Першої світової війни. Спочатку їхня діяльність обмежувалася піклуванням про легіонерів та їхні родини, але з часом вона переросла у ширший суспільний рух за незалежність країни, громадянську освіту та рівноправ’я жінок.
Політична активність Ліги польських жінок проявилася з новою силою після травневого перевороту 1926 року, коли частина її учасниць долучилася до санаційного табору Юзефа Пілсудського, вбачаючи у ньому можливість відновлення впливу жіночого руху. У період виборчої кампанії 1927-1928 років вони створили Демократичний виборчий комітет польських жінок, який здобув три місця у парламенті. Згодом, з ініціативи Зофії Морачевської, вони також заснували Спілку громадянської праці жінок.
Однак політична діяльність не стала єдиним пріоритетом Ліги польських жінок. У міжвоєнний період вона зосередила свою увагу на соціальному захисті дітей, що залишилися без піклування внаслідок Першої світової війни та польсько-більшовицького конфлікту. Осередки організації у Львові, Кракові та Варшаві створювали притулки, забезпечували харчування, медичну допомогу, навчання і виховання кількох тисяч сиріт. Цю роботу підтримувала не лише польська еміграція, а й закордонні жіночі спільноти, особливо зі США.
Після заснування Польської Народної Республіки Ліга польських жінок була розпущена та замінена іншою державною жіночою організацією. 15 серпня 1945 року натомість розпочала свою діяльність Соціально-громадянська Ліга жінок, яка стала інструментом мобілізації активісток відповідно до цілей нового комуністичного режиму. У післявоєнний період вона працювала над масовим залученням жінок до праці у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров’я та освіті. Водночас спільнота підтримувала курси підвищення професійної кваліфікації, щоб забезпечити жінок кращими умовами працевлаштування.
Після розпаду Радянського Союзу розпочався процес оновлення жіночого громадянського руху. Так, у 2001 році Ліга польських жінок відновила свою діяльність як аполітична неурядова організація, що відкрито покликалася на свою довоєнну історичну спадщину. Через розгалужену мережу місцевих осередків вона охопила всю територію Польщі, активно повертаючись до ідей служіння громаді, підтримання жінок та родини. З 2008 року організацію очолювала Ельжбета Янковська, яку згодом змінила Альдона Міхалак.
Визнання та значення діяльності Ліги польських жінок
Ліга польських жінок протягом своєї тривалої історії зарекомендувала себе як одна з найвпливовіших жіночих організацій Польщі. Її діяльність охоплювала широкий спектр соціальних, політичних та гуманітарних напрямів. Зокрема, організація активно боролася з такими злободенними проблемами, як проституція та торгівля людьми, зосереджуючи увагу на захисті молодих дівчат і підвищенні рівня моральності у суспільстві. У сучасному контексті спільнота трансформувалася в асоціацію, що об’єднує жінок незалежно від політичних переконань, релігії чи соціального походження.
