Одним із найвідоміших психологів та вчених з Варшави є Юліан Охорович – видатний учений, член психологічного товариства, приват-доцент психології Львівського університету та засновник Першого Міжнародного психологічного конгресу. Юліан Охорович також відомий як засновник Міжнародного інституту психології у Парижі, пише warsawka.eu.
Охорович – видатний учений дев’ятнадцятого століття, діяльність якого має вагомий вплив на розвиток сучасної психології. У нашій статті ми детальніше розповімо про діяльність та досягнення варшавського психолога, про якого говорить увесь світ.
Початок наукової діяльності
Юліан Охорович почав займатися науковою діяльністю ще у студентські роки, коли навчався у Варшавському університеті. Вже у 1868 році, коли майбутньому психологу було лмше вісімнадцять років, він представив першу працю «Про методи психологічних досліджень», за яку на конкурсі отримав срібну медаль.
Робота юного студента справила неабияке враження, адже відрізнялась унікальністю та новаторством у поглядах на класифікацію наук. Зокрема Юліан Охорович довів, що психологія є самостійною наукою, яка відрізняється від філософії і має експериментальні риси.
Перші наукові досягнення
Через декілька років, у 1871 році, світ побачив наступну працю Охоровича – «Майбутнє психології». У ній він виступав за важливість незалежної науки психології, яка повинна бути основою для інших наук. Наприклад, у праці Охорович детально описав, чому психологія є основою філософії, етики, педагогіки, естетики та навіть криміналістики.
На думку Охоровича, психолог, насамперед, повинен бути спостерігачем та шукачем фактів, які допоможуть по-справжньому оцінити та аналізувати різні сторони духовного життя людини. Професійному психологу мало вміння міркувати: важливо бути практиком.
Окрім цього, досліджуючи психологію, Охорович висловлював свої думки щодо законів та умов руху думок та духовного життя. Такий рух він прирівнював до математичних формул. Подібне мислення та дослідження у цьому напрямку були абсолютно новаторськими, тому Охорович швидко привернув увагу до своєї діяльності та її результатів.
Юліан Охорович блискуче закінчив навчання у Варшавському університеті. У 1873 році він успішно захистив дисертацію з психофізіології, досліджуючи тему «Свідомість людини. Його умови і закони». Вже через два роки молодого вченого запрошують на нову кафедру психології та філософії природи, яку тільки заснували у Львівському університеті. У Львові Охорович обійняв посаду доцента.
Наукова діяльність у Львові
У Львівському університеті Охорович викладав маловідомі на той час галузі психології: теоретичну, індуктивну, прикладну, кримінальну, патогноміку, психологію творчості, історії та цивілізації, а також психологію етносу, фізики та природи.
Період викладання у Львові був найпліднішим у науковій кар’єрі Охоровича: він став активним учасником наукового та громадського життя міста, розпочав друкуватися в різних виданнях, займався вивченням літератури (навіть писав вірші), був редактором журналу «Нива» та виступав на наукових конференціях.
Власне у Львові Юліан Охорович розробив проєкт Першого Міжнародного конгресу психології, який прославив молодого вченого на весь світ. Конгрес Охоровича сприяв розвитку малодосліджених галузей психології, які він викладав у Львівському університеті. Основною ціллю конгресу було створення можливостей для вчених з усього світу співпрацювати разом, уникаючи паралелізму та повторень у дослідженнях.
Перший Міжнародний конгрес
Перший Міжнародний конгрес фізіологічної психології Охоровича відбувся з 6 по 10 серпня 1889 року. На ньому Юліан Охорович очолював найбільшу секцію – «Гіпнотизм та навіювання». Виступи вченого збирали повні зали відвідувачів та вчених з усього світу. Дослідження, які представив Охорович на конгресі, призвели до справжнього фурору та розкрили нові можливості людського розуму.
Юліан Охорович завжди захоплювався практично невідомими течіями психології, бажаючи розвинути. Постійна робота над власними дослідженнями дозволила Охоровичу створити абсолютно унікальний винахід – гіпноскоп – прилад, за допомогою якого можна було визначати сугестивність людини. Уперше світ почув про гіпноскоп Охоровича у 1884 під час засідання Паризького біологічного товариства.
Активна наукова діяльність Юліана дозволила йому познайомитися з найвідомішими вченими з усього світу. Зокрема відомий французький психолог-практик Ш. Ріше Юліан Охорович мав унікальну можливість реалізовувати свої експерименти у психіатричній клініці Ж. Шарко. У ній Охорович робив експерименти на тяжкохворих пацієнтах. Його випробування мали позитивний вплив на лікування та здоров’я пацієнтів, тому завдяки такій практиці варшавський психолог довів ефективність своїх досліджень.
У цей самий час Юліан Охорович працює над розробкою теорії про тваринний магнетизм, відповідно до якого всі живі організми випромінюють своєрідне магнітне поле. Власне цим в можна пояснити таємниці безконтактного впливу одного організму на життя інших. На думку Охоровича, він відкрив новий вид випромінювання органічного походження. Про це він неодноразово доповідав під час з’їздів неврологів, психіатрів та психологів у Варшаві та Кракові.
Міжнародна слава та визнання
Міжнародну славу Юліану Охоровичу принесли його роботи з гіпнотизму, зокрема «Уявне навіювання» та «Гіпнотизм і месмеризм». Ці роботи високо оцінили міжнародні вчені, а завдяки їм Охорович отримав нагороду Паризької академії наук у 1912 році.
У своїх працях Юліан Охорович намагався з’ясувати справжню сутність та роль гіпнотичного стану і сам механізм словесного впливу на людину, яка перебуває у гіпнозі. Він досліджував фізичні нервові передачі хвороб, передачі емоційних станів, почуттів, думок, волі і не тільки.
Наукова діяльність Охоровича відрізняється яскравим новаторством. Лише уявіть собі, Охорович шукав технічні можливості для того, щоб сфотографувати та зберегти думки. Лише наприкінці двадцятого століття завдяки стрімкому технічному прогресу такі дослідження стали можливими.
Наукова діяльність Юліана Охоровича також мала вагомий вплив на розвиток медичної психології. У 1917 році вийшла друком його робота «Психологія та медицина», у якій Охорович пояснив важливість читати лекції з психології всім студентам медичних університетів.
Варшавський учений також вніс чимало новаторства у медичну практику, а саме в галузі гіпнотерапії, металотерапії та магнітотерапії.
Юліан Охорович також захоплювався педагогічною наукою. Про це свідчать його праці «Про метод в етиці» та «Бесідм і спостереження в області фізіології, психології, педагогіки та природничих наук», які були опубліковані у Львові у 1906 році.
Роль наукових досліджень Охоровича
Наукові роботи Охоровича стали справжнім скарбом, який сприяє розвитку сучасної науки у різних галузях. Доля його досліджень досить складна: за життя Охоровича багато критикували, замовчували важливість його праць, проте визнавали їх цінність. У 1895 році Охоровича було зараховано у почесні члени Британського товариства психологічних досліджень. Такої ж честі Юліана було удостоєно і в товариствах Нью-Йорка, Будапешта, Берліна та Кельна. Охорович став віце-президентом польського товариства психологів.
Проте разом із прихильниками наукової діяльності Охоровича, були і її противники, які активно засуджували та недооцінювали важливість наукових праць психолога. Але це не завадило Юліану Охоровичу добитись висот у сфері психології і не тільки, довівши світу важливість цієї науки.
