Польське народне вбрання доволі різноманітне та насичене прекрасними елементами. Різнокольорові вишиті спідниці, червоні намиста та прикраси, кашемір та пір’я павича – всі ці деталі відрізняють самобутність національного одягу поляків. У кожному регіоні Польщі були свої особливості у святковому та повсякденному одязі. Часто вбрання не лише закривало базову потребу, але й відображало соціальний статус його власника, місто, у якому він живе, та навіть сімейне положення, пише warsawka.eu.
Сторінки з історії варшавського одягу
Перед тим, як дізнаватися про особливості традиційного вбрання Варшави, варто зазначити, що краєзнавці виділяють три групи одягу в залежності від статусу людини: міський, шляхетський та селянський. Якщо перші дві групи часто піддавалися впливу нових часів, то остання змінювалася вкрай рідко. Період найбільшого розвитку польського національного костюму припадає на другу половину 19-го століття і продовжувався до 20-го століття. Звісно, найбільш різноманітним та яскравим був жіночий одяг.
Варшав’янки, які жили у селищах, часто власноруч створювали повсякденний одяг не тільки для себе, але й для всієї родини. Вже у ті часи кольорова гама та стиль одягу відрізнялися глибиною, складністю та цікавими дизайнерськими рішеннями. Фарби та візерунки на речах приваблювали увагу та швидко виділяли жінку із натовпу, адже варшавські майстрині при створенні одягу давали волю фантазії. Найбільш популярними кольорами у традиційному вбранні жителів Центральної Польщі були червоний, блакитний, зелений та відтінки коричневого, а крім того зустрічалися моделі із яскравими декоративними вставками та райдужним забарвленням.
Багато що варшав’янки переймали у мешканок Кракова, зокрема, аксесуари, декоративні вишивки, блискітки та фасони верхнього одягу. Наприклад, червоне намисто почало доповнювати наряди варшавських жінок після того, як воно з’явилося у Кракові. Станіслава Требуня-Сташель, – варшавська експертка з моди та авторка альбому “Костюм подгальських гуралей”, – зазначала, що у давнину була важлива не тільки практичність одягу, але і його краса.
Як одягалися у різних районах Варшави?
З робіт істориків та краєзнавців відомо, що одяг у різних регіонах Польщі не тільки мав свої особливості, а навіть відрізнявся за районами міста. Так, у варшавському районі Вільняув традиційне вбрання мало багато унікальних рис, які не зустрічалися, наприклад, у районі Пясечно.
У Вільняуві дуже поширеними були малинові каптани та чорні вишивки – ці елементи зазвичай поєднувалися в одному образі і за деякими свідченнями виникли за зразком прикрас на воротах перед палацом Яна III Собеського. Чорні вишиті візерунки прикрашали верхню частину білих рукавів жіночих сорочок, а через декілька століть стали активно використовуватися дизайнерами при створенні етноодягу. Жінки у Вільняуві носили також довгі спідниці білого, синього або темно-червоного кольору, які були прикриті акуратним білим фартухом. Велику увагу у цьому районі приділяли також волоссю – у зачіски вплітали кольорові стрічки із намистинами, а заміжні жінки обов’язково одягали чепці, доповнені мереживом.
У шляхетському поселенні Варшави Бялоленка жінки носили, мабуть, один із найефектніших та найрозкішніших традиційних костюмів в усіх Польщі. Його характерна риса – барвисті смуги різних форм та розмірів. Вони прикрашали жіночі спідниці, сукні, кофтинки та фартухи, корсети та жилетки, рідше – чоловічі штани. Різноманіття тканин та кольорів на таких костюмах закохало жительок майже усіх куточків Польщі, тому вони протягом багатьох років намагалися створювати щось подібне.
