Варшавська художниця з українським корінням Анна Білінська

Варшава в різні часи та епохи була багата на талановитих людей, які залишили яскравий відбиток в культурному житті столиці. Однією із таких особистостей була Анна Білінська – видатна польська художниця 19-го століття українського походження. Величезна кількість створених нею творів мистецтва зберігаються у Національному музеї Варшави і відразу впізнаються серед багатьох інших. Анна Білінська була мисткинею, яка віртуозно відображала жіночі образи на полотні: кожна жінка на її картинах ніби оживала, розказуючи глядачам про свої емоції, характер, красу та тендітність. Життєва історія самої художниці була не завжди простою, але дуже насиченою, пише warsawka.eu.

Дитинство, юність та навчання художниці 

Народилася майбутня художниця у 1857 році у Златополі, що пізніше став частиною Кіровоградської області в Україні. За спогадами родичів Білінської, у дитинстві вона була дуже непосидючою, рішучою і завжди потрапляла у різні пригоди. У 8 років Анна допомогла батькам прогнати злодія, у 12 власноруч переробила грубку, що диміла. Ще через кілька років Анні вдалося зупинити коней, коли візник випав з двоколки.  

До підліткового віку Анна жила у Києві, а у період з 1869 по 1871 рік Білінські жили у Вятці. Тут і розпочалося знайомство Анни з мистецтвом – вона брала уроки малювання у польського художника Міхала Андріолі , а також познайомилася з братами Васнецовими. 

У 1871 родина Анни переїхала до Варшави, де дівчина отримала ґрунтовні знання з мистецтва. У столиці Польщі Білінська не лише приділяла час малюванню, але й захопилася грою на фортепіано. Вона два роки відвідувала клас відомого піаніста Рудольфа Штрольба у Варшавській консерваторії, а пізніше записалася на навчання у приватну школу малювання провідного варшавського художника Войцеха Герсона. Під час навчання Анна Білінська знайшла багато нових корисних знайомств із професійними польскими художниками та початківцями. У 1876 році молода художниця почала виставлятися в Товаристві заохочення образотворчого мистецтва і вже перші її роботи почали отримувати схвальні відгуки з боку критиків. Унікальність та незвичайність творчості Анни Білінської продемонструвала картина “Мандрівний художник” , яку вона створила та показала на виставці у Варшаві у 1878 році. 

Невдовзі у Анни з’явилася можливість поїхати до Парижу разом зі своєю приятелькою, художницею з України Софією Станкевич. До серця Франції Білінська переїхала у 1882 році і там провела доволі багато часу, повністю поринувши у творчість. Саме в Парижі з’явилися відомі її роботи “Автопортрет”, “Негритянка”, “Портрет молодої жінки” та “Три литовські селянки”. 

Особливості творчості Білінської, зв’язок з Варшавою та Україною

У малярстві Анна застосовувала три техніки: акварель, олійний живопис та пастель. Свої роботи вона створювала у стилі реалізму та імпресіонізму. Найчастіше Білінська писала портрети жінок, а також натюрморти, пейзажі, картини на біблійну та морську тематику. На рахунку художниці більше ніж 500 робіт і 100 з них виставлялися перед широким загалом. Велика кількість художньої спадщини Анни Білінської зберігається у Національному музеї у Варшаві. Завдяки тому, що у Варшаві Анна провела свою юність, навчалася та довгий час розвивала культуру столиці, вона вважається польською художницею. Однак, про своє українське коріння жінка ніколи не забувала. Анна часто жартувала, що має козацький характер та серце польки, а також разом із батьками неоднаоразово відвідувала родичів у Львові.

Смерть Анни Білінської була раптовою. Разом зі своїм чоловіком Антоні Богдановичем вона переїхала до Варшави у 1893 році і подружжя планувало відкрити у столиці власну мистецьку школу, але ці мрії розбилися в один момент. У віці 37 років Анна пішла із життя через серцевий напад і була похована у Варшаві на старому кладовищі Повонзкі. Пізніше її чоловік був похований поряд з коханою. 

.,.,.,.