Більшість польських психіатрів, які досліджували поведінку людини, її життєдіяльність та роботу підсвідомості, зробили значний внесок не лише у вітчизняну науку. Їхні роботи перечитуються і використовуються у нових дослідженнях по всьому світу. На підручниках з етики Тадеуша Шлипко виховувались цілі покоління польських спеціалістів з етики. Ця людина присвятила майже все своє життя написанню книг та наукових публікацій у сфері генної інженерії, біоетики, а також присвячених питанням етики природних людських спільнот: від родини та шлюбу до складних міжнародних об’єднань, пише warsawka.eu.
Головні факти із біографії Тадеуша Шлипко
Тадеуш Томаш Шлипко родом із України і народився 18 січня 1918 року у містечку Стратині, Рогатинського повіту (Івано-Франківська область). Його батько пішов із життя у 1923 році, після чого Тадеуш разом із матір’ю переїхали до Львівської області. Тут у місті Городок він отримав середню освіту і у 1937 році вступив в університет у Львові.
12 жовтня 1939 року Тадеуш Шлипко вступив в орден єзуїтів і провів новіціат довжиною у 2 роки у Старому Селі, що неподалік від Кросно. Впродовж Другої світової війни майбутній науковець навчався у Єзуїтському університеті Ігнатіанум в Кракові, який через війну переїхав у місто на півдні Польщі Новий Сонч. Ступінь магістра Шлипко отримав у 1949, а ще через три роки захистив докторську дисертацію на тему “Принцип субсидіарності” під керівництвом Владислава Віхера.
Після закінчення вишу Тадеуш Шлипко викладав етику на факультеті філософії в одному із університетів Кракова. У 1965 році він переїхав до Варшави, де обійняв посаду доцента на кафедрі філософії та етики факультета християнської моралі. Згодом Шлипко став почесним кандидатом, захистивши роботу з теми “Питання неупередженого захисту таємниці”. У 1973 році Тадеуш здобув посаду замісника професора, а у 1982 вже став професором. Скоро він вийшов на пенсію, проте його активна письменницька та наукова діяльність продовжувалася – більшість робіт спеціаліста були створені у польській столиці.
Які теми піднімав Тадеуш Шлипко у своїх роботах?
Проблематика книг та наукових публікацій Тадеуша Шлипко була обумовлена актуальними питаннями, які активно обговорювалися на той момент у суспільстві. Під час роботи у варшавських закладах освіти, Тадеуш багато спілкувався зі студентами і це також допомагало йому писати про те, що хвилює багатьох.
У 1970 році у Варшаві він видав роботу “Етичні проблеми самогубства”, де розглянув головні мотиви вчинення самогубства і вплив війни та окупації столиці на кількість суїцидів.
Багато уваги у своїй діяльності Тадеуш приділяв сексуальній етиці і на цю тему у Варшаві він також презентував своє видання “Дошлюбна сексуальна етика”. Перший тираж книг вийшов у столиці у 1978 і під час читання можна було отримати відповіді на низку важливих запитань: як пов’язані секс і релігія, чому у більшості культур статевий акт вважається прийнятним лише після шлюбу, як рід та влада висловлюються через сексуальну поведінку. Другою роботою, яка була доповненням варшавського видання, стала “Життя та стать людини” – у цій книзі Тадеуш Шлипко порушив ще більше питань і відповів на них більш вичерпно.
Крім етики, Тадеуш був спеціалістом у галузі біоетики, психології, генної інженерії та дородової діагностики. За свій внесок у розвиток науки він отримав нагороду Золотий хрест (1973) та Лицарський хрест ордена Polonia Restituta (1979). За рік до смерті на 20-й ярмарці католицьких видавців у Варшаві Шлипко став лауреатом головної премії за вражаючі наукові досягнення та чесність, самовідданість, скромність та доброту у міжособистісних відносинах.
Видатний дослідник людської свідомості та поведінки пішов із життя у Кракові 1 травня 2015 року.
