Вона була відомою варшавською політичною діячкою кінця 19 початку 20 століття. Мова йде про Зофію Дашинську-Голінську. Їй вдалось вплинути на долю польських жінок, пише сайт warsawka.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про діяльність політикині.
Походження
Зофія Дашинська народилась у 1860 році у варшавській збіднілій поміщицькій родині. Попри скрутне становище у сім’ї, дівчина навчалась у державній середній школі у Варшаві, а згодом у Любліні, де склала випускний іспит. Зофія була студенткою таємного університету Uniwersytet Latający. У народі його називали жіночим навчальним закладом. Також Дашинська навчалась на економічному факультеті у Швейцарії. Саме вона стала першою жінкою в університеті, якій дозволили захистити докторську дисертацію. У 1892 році Зофія повернулась до рідної Варшави, де почала викладати у таємному університеті.
Діяльність
Паралельно з викладацькою діяльністю Зофія працювала вчителькою французької мови у жіночій середній школі у Варшаві. У цей період вона зв’язалася з робітничими колами, налагодивши співпрацю спочатку з робітничою партією “Солідарність”, а потім з польською соціалістичною партією.
У 1894 році Дашинська була змушена виїхати до Німеччини, через те, що вона брала участь у демонстрації на честь Яна Кілінського. Там вона працювала у Берлінському університеті імені Гумбольдта. У 1896 році Зофія здобула звання доцента. Свою роботу жінка поєднувала з громадсько-політичною діяльністю серед польської еміграції. Вона писала для марксистської “Класової боротьби” та соціалістичної Przedświt, а також співпрацювала з колами, зібраними навколо Паризької націонал-соціалістичної комуни. Під час свого перебування в Берліні Зофія також стала учасницею руху за емансипацію жінок разом з Гелен Штекер, Кларою Цеткін, Вільгельміною Кауер і Лілі Браун. Захопившись філософією Фрідріха Ніцше, вона опублікувала перший трактат про його філософію польською мовою. У його працях Дашинській найбільше подобалась естетика слова та культ надлюдини, в якій бачила шанс подолати занепад цивілізації та соціальну нерівність.
Повернувшись до Варшави, Зофія вела підпільні курси самоосвіти для жінок у галузі суспільних наук. У цей період Дашинська почала писати статті. Свої матеріали на економічні, статистичні та соціологічні теми вона опублікувала в щоденній та спеціалізованій пресі.
У 20 столітті Зофія Дашинська-Голінська насамперед виступала за необхідність проведення всебічних соціальних реформ, зокрема за законодавство про страхування, восьмигодинний робочий день, безкоштовну й обов’язкову народну освіту, охорону здоров’я робітників тощо. На її думку, це б припинило класові суперечності та запобігло б соціальній революції. У 1900 році Зофія представила теорію соціалізму в великому трактаті під назвою “Прорив у соціалізмі”. У цій праці вона зробила всебічний аналіз філософських основ наукового соціалізму, економічних теорій, аграрних питань і позицій сучасних напрямів соціалізму.
Згодом Дашинська почала публікувати чимало наукових дисертацій. Зокрема її робота стосувалась питань суто економічної, демографічної, статистичної та соціальної політики. У своїх матеріалах Зофія досить часто посилалась на думки світових філософів. Паралельно політикиня співпрацювала з Народним університетом імені Адама Міцкевича, вела заняття та майстерні в межах Вищих жіночих курсів, працювала у Львівській школі господарювання.
Отож протягом усієї своєї кар’єри Зофія Дашинська-Голінська намагалася поєднати громадську діяльність із науковою роботою. Вона прагнула покращити життя варшавців, домігшись для них більше прав і свобод.