Історії кохання прекрасні тим, що вони можуть бути абсолютно різними. Пристрасне, ніжне та лагідне, самовіддане та безумовне – кохання не має рамок і для кожного воно буде своїм, найкращим почуттям у світі. У сферах мистецтва, поезії та музики завжди було багато захопливих історій про двох людей, які присвятили себе один одному і чудово б підійшли на роль головних персонажів у чарівних казках Діснея. Для варшавського поета Константи Ільдефонса Галчинського його дружина Наталія стала музою і повітрям, без якого його творчість не могла існувати. Їх історія кохання неідеальна, вона не завжди палала яскравими емоціями, але була щирою, пише warsawka.eu.
Творчість Константи Галчинського до знайомства з дружиною
Константи Ільдефонс Галчинський народився у Варшаві 25 січня 1905 року. Сучасники Галчинського розповідали, що жагу до творчості та деяку дивакуватість характеру, яка властива багатьом людям мистецтва, Константи успадкував від батька. Старший Галчинський був техніком на залізниці за професією, а у вільний час любив грати на скрипці, складав пісні, був фантазером з дуже нестриманим характером. У Константи Ільдефонса був молодший брат Зенон, але він рано помер. Пізніше поет тепло згадував брата у своїх поезіях, описуючи Зенона як чудового хлопчика, який грає на флейті.
Галчинський мав неймовірний талант до письменництва. Усього за декілька годин у натхненному піднесенні він написав поему “Бал у Соломона”. Галчинський навчався у Варшавському університеті на відділі англійської філології, вивчаючи паралельно класичну філологію. Поету дуже легко давалися мови, він грав на скрипці і у студентські роки співпрацював з відомими польськими журналами. Вже тоді він став дуже популярним, всі обговорювали незвичайний характер Константи та його любов до містифікації. Поет обожнював цирк і був знайомий особисто майже з кожним варшавським фокусником. Константи Ільдефонс ненавидів війну і вважав зброю винаходом диявола, хоча й проходив військову службу. Після служби у Галчинського було десять років для творчого піднесення, багато злетів та падінь. Але, перед тим як Константи написав свій відомий твір “Пісня про солдатів з Вестерплятте” і його ім’я стало відомим кожному польському школяру, доля звела його з Наталією Срібною. Так він називав свою дружину, яку безмежно кохав і якій присвячував вірші.
Поет, який кохає: історія відомого варшавського подружжя
Константи та Наталія познайомилися в популярному кафе “Зем’янська” у Варшаві у 1929 році. Цей заклад був відомий тим, що там часто можна було зустріти літераторів, діячів мистецтва та людей, які хотіли бути частиною світського життя. Познайомив Константи та Наталію поет Люціан Шенвальд. Ільдефонс закохався у Наталію з першого погляду і навіть попросив її встати, щоб краще роздивитися її глибокі очі.
Після доленосної зустрічі Константи Ільдефонс кожного дня приходив до “Зем’янської”, щоб знову побачити прекрасну дівчину, але вона у закладі більше не з’являлася. Поет не опустив руки і взяв у Шенвальда адресу Наталії, прийшов до неї і більше пара не розлучалася.
Одружився Константи Галчинський з Наталією Срібною (справжнє прізвище Авалова) 1 червня 1930 року у Варшаві. На той момент нареченій було 22 роки, а Константи Ільдефонс був старшим за неї на 3 роки. Поет щиро захоплювався зовнішністю своєї коханої: її сяючими очима, легкими рухами та стрункою фігурою. Константи присвятив дружині безліч віршів, він відмінював її ім’я і підбирав до нього всі можливі рими. Кохання подружжя помічали всі у їх великому колі знайомих літераторів, зокрема, Юзеф Лободовський, Малгожата Барановська, Ганна Арно.
Їх кохання пережило і складні часи, коли під час Другої світової війни Галчинський пішов на фронт і опинився у полоні. Однак, у 1945 році йому вдалося повернутися додому живим, адже там його чекали кохана дружина, яка була його музою, та їх донька Кіра.
