Ім’я Марії Склодовської-Кюрі відоме у всьому світі. Марія Кюрі – найвідоміша жінка Варшави, яка стала справжньою революціонеркою у світі науки та суспільстві цього часу. Вона – видатна польська та французька хімік та фізик, педагогиня та активна громадська діячка. Марія – перша в історії жінка-лауреат Нобелівських премій з фізики та хімії. Марія прославилась на цілий світ, її слава не згасає впродовж багатьох років. Це жінка, яка наприкінці XIX на початку ХХ століття перевернула світ. Через десятиліття вона стала зразком для феміністок і символом емансипації, пише warsawka.eu.
Чи знаєте ви біографію видатної уродженки Варшави? У нашій статті ми розповімо вам найцікавіші факти з життя Марії Склодовської-Кюрі.
Ранні роки та перші досягнення

Марія Склодовська-Кюрі народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві. Вона була п’ятою у родині. Батьки Марії – освічені інтелігенти, які забезпечили безтурботне дитинство дітям. Марія змалечку прагнула до знань: вона брала приклад з старших сестер та братів, її батьки також сприяли навчанню та забезпечили якісну освіту всім дітям.
Ще з зовсім юного віку Марія здобувала перші успіхи: вона успішно закінчила гімназію та спробувала працювати у хімічній лабораторії свого кузена. Ще у ранньому дитинстві Марія розпочала виявляти нетиповий для її віку інтерес до науки, досліджень. Проте цьому є декілька пояснень.
Батько Марії Кюрі був знайомий із відомим російським хіміком Дмитром Менделєєвим (творцем періодичної таблиці хімічних елементів). Марія також мала можливість познайомитися з хіміком. При першій їхній зустрічі, Менделєєв пророкував її видатне майбутнє, якщо вона по-справжньому зацікавиться хімією та продовжить свої заняття. Видатний хімік став натхненником Марії: тоді вона усвідомила своє призначення.
На шляху до здійснення своєї мрії Марія Кюрі відразу спіткала перешкоди: бідність родини та заборону жінкам бути студентками Варшавського університету. Але це не зупинило Марію: вона бачила перед собою лише ціль, жодних перешкод.
Переїзд до Парижа: як змінилось життя Марії?

Марія Кюрі закінчила Варшавську гімназію з золотою медаллю. Вже тоді вона знала, що не зможе вступити у Варшавський вищий навчальний заклад, тому вирішила переїхати до Парижа, де вже у 1891 році стала студенткою факультету природознавчих наук Сорбонського університету.
Будучи студенткою Сорбонни, Марія відрізнялась наполегливістю та старанністю. Вона чітко усвідомлювала свою ціль та призначення, тому і не була схожою на інших студенток. Після закінчення університету Марія отримала відразу два дипломи: з математики та фізики.
Ще під час навчання в університеті, Марія отримала замовлення на працю з вивчення магнітних властивостей різних марок сталі. Спочатку вона працювала над цим у лабораторії професора Ліппмана, але згодом, у 1894 році Марія почала працювати з вже відомим фізиком П’єром Кюрі (своїм майбутнім чоловіком). На той час, П’єр Кюрі був керівником лабораторії. Під час спільної роботи Марії відчинилися двері до науки та дослідницької діяльності.
П’єр Кюрі та Марія Склодовська одружилися у 1895 році. Усе, що їх об’єднувало – це захоплення фізикою, хімією та один одним.
Працюючи в лабораторії чоловіка, Марія почала активно вивчати явища магнетизму. Роботу про магнітні властивості загартованих сталей Марія завершила у 1897 році. Це було її першим серйозним дослідженням. У цьому ж році у подружжя Кюрі народилася дівчинка Ірен. Зовсім скоро Марія Склодовська-Кюрі стала викладачкою. Вона була першою в історії університету Сорбонни жінкою-викладачем та дослідницею у галузі фізики та хімії. Згодом її називатимуть творцем науки про радіоактивність.
Захоплення проблемами радіоактивності

У 1896 році Марія не на жарт захопилася вивченням нової проблеми: радіоактивності. Це сталося тоді, коли Антуан Анрі Беккерель дослідив випромінювання урану. У цю ж ніч Марія вирішила детальніше вивчити вже відкриті Беккерелем промені та відкрити всі їхні загадки.
Спочатку Марія починає досліджувати відходи уранової руди. Згодом до неї приєднався іі чоловік П’єр, який завжди підтримував кохану у всіх починаннях. Для того, щоб допомогти жінці, П’єр залишив свої наукові дослідження з магнетизму, проте згодом Марія продовжить його справу самостійно.
Після переробки кількох тон уранової руди, Марія та П’єр Кюрі отримали два надзвичайно радіоактивних осади: гідроксид бісмуту й барій сульфат. У першій речовині подружжя виявило новий, недосліджений елемент.
Уже у 1898 році була доведена хімічна індивідуальність нового елементу: його назвали Полоній. Згодом у барій сульфаті було виведено новий хімічний елемент. Він характеризувався високою активністю та великою проникаючою здатністю його променів. Новий елемент Кюрі назвало радій, що від латинської мови означає промінь.
Слід зауважити, що подружжя Кюрі робили нові дослідження у несприятливих умовах: у вологих, холодних приміщеннях. Хоча на той час вчені вже довели шкідливий вплив на людський організм радіоактивного випромінювання. Чомусь подружжя Кюрі нехтувало заходами захисту, через деякий час у них розвинулось серйозне променеве ураження шкіри.
Марія Кюрі та її вплив на розвиток медицини

Марія та П’єр Кюрі вперше в історії поклали початок промисловому видобутку радію. За час спільної праці подружжя склало величезний запас цього хімічного елемента: згодом це стало надійним фундаментом для низки досліджень наступних поколінь учених.
Усі дослідження Марії Склодовської-Кюрі відіграли велику роль і для розвитку медицини. Вона вивела новий лікувальний метод – радіотерапію. Відкриття полонію та радію, а також виявлення нового методу отримання радіоактивного радію зіграли ключову роль у розвитку ядерної медицини. Нагадаємо, що ядерна медицина є основою променевої терапії, без якої ми не уявляємо свого життя та сучасної медицини.
Марія Склодовська-Кюрі власноруч впроваджувала перші рентген апарати для лікування різноманітних захворювань шкіри та пухлин. Також дослідження Кюрі поклали початок контактному методу радієвої терапії.
Завдяки відкриттям Кюрі у всьому світі почали появлятися потужні Інститути радію, їх часто називають Інститутами Кюрі. Зокрема за ініціативи Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві відкрили Інститут радію у 1932 році. Сама Марія стала почесним директором закладу.
Смерть чоловіка та подальша діяльність Марії

19 квітня 1906 року трагічно загинув чоловік Марії П’єр Кюрі. Марію спіткало непоправне горе, з яким вона повинна була знайти сили жити далі. У пам’ять свого чоловіка Марія продовжила їхні спільні дослідження, але вже сама. 13 травня 1906 року Марія Склодовська-Кюрі стала професором факультету природознавства Сорбонни. Це вперше в історії Франції, коли жінка отримала професорську кафедру. Таке величезне досягнення стало натхненням та стимулом для Марії працювати далі.
У власній лабораторії Марія Кюрі створила окремий відділ дозиметрії для того, щоб контролювати радіоактивність хімічних елементів та мінералів. Саме тоді Марія власноруч виготовила перший міжнародний еталон радію, який зберігся до наших днів у Парижі. У невеликій скляній трубці вона самостійно запаяла 21 мг. чистого хлористого радію.
У 1910 році металевий радій знайшов своє місце у періодичній таблиці Менделєєва. Для Марії це було величезним досягненням, адже сам Менделєєв був натхненником Кюрі та її стимулом працювати далі.
Уже через рік, у 1911 році, Марія Кюрі стала лауреаткою Нобелівської премії за визначні заслуги у розвитку хімії. Марія Кюрі першою серед Нобелівських лауреатів отримала найвищу у світі наукову відзнаку двічі. Упродовж багатьох років видатна вчена залишається єдиним науковцем в історії, якого було нагороджено Нобелівською премією у двох різних галузях: хімії та фізики.
Також наприкінці 1910 року Марію Кюрі висунули на виборах до одного з найбільш престижних наукових товариств – Французької академії наук. До того її членом ніколи не була жінка. І знову Марія могла стати першою жінкою в історії, яку вибрали членом наукового товариства у Франції. Звичайно, таке рішення викликало безліч сутичок серед прихильників та супротивників. Суперечки тривали впродовж декількох місяців. У січні 1911 року кандидатуру Марії Кюрі було скасовано на виборах більшістю всього-на-всього в один голос.
Таке рішення викликало обурення і у самої Кюрі. Вона протягом усього свого життя добивалася визнання серед чоловічих кіл. Своєю діяльністю Марія Кюрі довела, що жінка в науці має такі ж права та можливості, як і чоловік.
Діяльність Марії після Першої світової війни

Після завершення Першої світової війни у Марії Кюрі стрімко погіршився стан здоров’я. Але, незважаючи на це, вона продовжила плідно працювати в Інституті радію. У цьому ж інституті під її керівництвом працювали старша донька Марії Ірен та її чоловік Фредерік Жоліо-Кюрі (саме вони відкрили явище штучної радіоактивності).
Марія продовжила брати активну участь в академіях багатьох країн світу. Її обрали членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук. Через деякий час Варшавське наукове товариство також обрало Марію своїм почесним членом. У 1926 році Марія Склодовська-Кюрі стала почесним членом Академії наук СРСР.
Над своїми дослідами Марія працювала, не покладаючи рук. Кюрі навіть відвідала Сполучені Штати Америки для того, щоб отримати один грам радію для продовження своїм наукових досліджень. Згодом Марія знову повернулась у Штати, щоб отримати ще один грам радію. Але його вона пожертвувала для терапевтичного використання одній з варшавських лікарень.
До своєї смерті Марія Кюрі публікувала величезну кількість наукових робіт із радіоактивності. Зокрема за п’ятнадять років діяльності Марія видала більше 450 наукових праць. Вона продовжувала активно працювати над дослідженнями радіоактивності допоки хвороба не наздогнала Марію.
Смерть видатної Марії Кюрі

На початку 1932 року Марія Склодовська-Кюрі тяжко захворіла. Звичайно, стрімке погіршення стану здоров’я варто пов’язувати з діяльністю Марії, але, незважаючи на погане самопочуття, вона працювала безупинно. Весною 1934 року їй поставили страшний діагноз з злоякісного малокрів’я. Цей діагноз став доказом того, що постійний променевий вплив не міг не відзначитись на здоров’ї видатної Марії Кюрі. Хвороба стрімко прогресувала: 4 липня 1934 року Марія Склодовська-Кюрі померла. У її медичному висновку написали наступне: «Мадам Кюрі може вважатися однією з жертв тривалого поводження з радіоактивними речовинами, які відкрили її чоловік і вона сама».
Справа, якій Марія Кюрі присвятила все своє життя, стала причиною її смерті. Її вклад у розвиток науки та медицини безцінний.
Цікаві факти з життя Марії Склодовської-Кюрі

Із біографії Марії Склодовської-Кюрі можна зрозуміти, що її життя не схоже на буденність інших жінок сьогодення та її часу. Тому ми підібрали цікаві факти з життя Марії, які здивують кожного, хто цікавиться діяльністю однієї з найвідоміших жінок Варшави.
- Марія Склодовська-Кюрі все своє свідоме життя носила з собою незмінний талісман – невелику ампулку з радієм.
- Марія Кюрі під час роботи з радіоактивними речовинами не приймала жодних мір безпеки. Навіть на світлинах, які збереглися дотепер, можна помітити, що Марія не дотримувалась відомих заходів безпеки.
- Похорон Кюрі відбувся з особливою обережністю. Дерев’яну труну помістили у свинцеву, а ту в ще одну дерев’яну. Коли в 1995 році останки переносили в Пантеон, рівень радіації внутрішньої труни у 30 разів перевищував фонові показники.
- Марія Кюрі – єдина в Польщі жінка, яка двічі стала лауреаткою Нобелівської премії з фізики та хімії.
- Марія заснувала декілька інститутів Кюрі не лише у рідному місті Варшаві, але й за кордоном.
- Один із хімічних елементів, який Марія дослідила разом зі своїм чоловіком, має назву «полоній». Подружжя так назвало елемент на честь батьківщини Марії – Польщі.
- Над відкриттям радію Марія працювала більше дванадцяти років. Хімічний елемент радій Марія Кюрі відкрила на другий день Різдвяних свят: 26 грудня 1898 року.
- Марія стала рекордсменкою у відвідуванні наукових товариств в усьому світі: загалом вона була учасницею 85 товариств. Також Марія – єдина в Польщі жінка, яка володіє двадцятьма науковими ступенями.
- Незважаючи на те, що Марія присвятила своє життя вивченню та дослідженню небезпечних радіоактивних речовин, вона народила дві абсолютно здорові дочки.
- Старша дочка Марії пішла по стопах матері: вона також вийшла заміж за відомого хіміка і згодом стала лауреаткою Нобелівської премії. Відомо, що Ірен (дочка Марії) працювала над дослідженнями разом зі своїм чоловіком, як і її матір.
- Марія Склодовська-Кюрі є першою в історії університету Сорбонни жінкою-викладачем.
- Відомо, що під час Першої світової війни Марія Кюрі разом зі своєю донькою Ірен часто відвідувала лікарні з першим у світі рентген-апаратом. Саме Марія навчала лікарів правильно користуватися рентгеном. Як результат, польські лікарі почали більш успішно проводити операції у постраждалих від воєнних дій.
- Марія Кюрі відома також як перша польська татрівниця. Вона займалась визначенням маршрутом у Татрах. Марія також стала першою жінкою, яка підкорювала вершини у штанах.
- Марія захоплювалась спортом. Найчастіше вона відвідувала плавання, а у вільний час їздила на велосипеді.
- Незважаючи на володіння іноземними мовами, Марія рахувала виключно польською.
- Під час Першої світової війни Марія Кюрі вела активну волонтерську діяльність: вона забезпечувала французьке військо та в’язала воєнним шкарпетки.
- Результати своїх досліджень Марія завжди публікувала двома мовами: польською та французькою. При цьому два екземпляри виходили майже одночасно.
- Альберт Ейнштейн захоплювався діяльністю та життєвою позицією Марії Кюрі. Він неодноразово згадував, що Марія Склодовська-Кюрі є чи не єдиною жінкою, яку не зіпсувала всесвітня слава.
- Наприкінці двадцятого століття родина Марії Кюрі вирішила передати її приватні щоденники та нотатки національній бібліотеці у Парижі. Але тоді було виявлено їх надзвичайно високу радіоактивність. «Очищення» збережених матеріалів тривало більше двох років і лише тоді їх прийняла бібліотека.
- Декілька Місячних кратерів назвали на честь Марії Склодовської-Кюрі.
- Марія Кюрі – одна з перших жінок у світі, яка отримала водійські права.
Життя та діяльність Марії Склодовської-Кюрі – чудовий приклад для наслідування для сучасників. Ця жінка свого часу довела: немає нічого неможливого. Її біографія – яскравий приклад цього.