Після Першої світової війни стиль варшавських панянок кардинально змінився. Мода 20 століття формувалася у виняткових обставинах політичної, соціальної та економічної революції. Зі звичного гардеробу зникли коштовності та дорогий одяг, пише сайт warsawka.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про моду довоєнної Варшави.
Вплив інших країн
Чимало варшавських жінок надихались європейською модою, переглядаючи французькі та англійські журнали. У цих глянцях найбільше увагу акцентували на простих фасонах, комфорті, скромності та функціональності. Це було щось нове для польських жінок, адже під час війни вони були досить заощадливі і носили одяг у військових кольорах хакі.
У 20 столітті світові дизайнери представили одяг для незалежних жінок, які полюбляли танці та спорт. У цій колекції талію та бюст вперше проігнорували, ноги оголили, а корсети та пояси для підв’язок відкинули у минуле. Також були представлені нічні піжами, а перукарі популяризували короткі зачіски. Цей стиль почав приживатись у Варшаві, адже він неабияк сподобався місцевим панянкам.
Оновлене вбрання
У 1925 році звичні польські спідниці ставали все коротшими. У цей період дизайнери почали менше використовувати мереживо при пошитті. Свої образи варшав’янки завершували скромними капелюшками, з яких не виглядало волосся, адже тодішні модниці мали короткі зачіски. Також у цей час у Варшаві набули популярності блузки й кофти з вирізом на спині.
Жінки почали запозичувати з чоловічого гардероба пальта й краватки. Також у стилі варшав’янок з’явились панчохи, шотландська вовна та муслін. Саме у цей період популярності набула маленька чорна сукня від Коко Шанель. Це вбрання стало базовою річчю у жіночому гардеробі.
На початку 30-х років 20 століття у Польщі відбувся перший модний показ, де відомі актриси рекламували елегантні польські бренди. Тоді оголені щиколотки викликали справжній фурор у глядачів, зокрема у чоловіків, адже це було щось незвичне й досить сміливе на той час.
Загалом мода 20 століття активно видозмінювалась з емансипацією. Свою незалежність жінки підкреслювали густим макіяжем. Очі вони малювали темними тінями, а губи — криваво-червоною помадою. Вони ходили в кафе поодинці, без чоловічої компанії, і навіть курили сигарети всупереч діючим правилам.
Тематичний одяг
Варшавці, відправляючись на відпочинок, змінювали звичні костюми й сукні на пляжний одяг. Чоловіки одягали довгі халати із м’якої махрової тканини. Щодо головного убору, то це був або солом’яний капелюх, або маленька матроська шапочка. Варшав’янки надавали перевагу шовковим або вишитим піжамам. Під цим вбрання був купальник, який прикрашали рюшами. На голову жінки одягали капелюхи. Від сонця також захищали різнокольорові японські паперові парасолі. Згодом у світі з’явилась мода на засмагу завдяки Коко Шанель, тож жінки почали оголювати все більше і більше тіла.
Взимку варшавці полюбляли відпочивати на лижних курортах. Для таких мандрівок одяг теж був відповідний. Жінки були одягнені у спідниці, светр з високим горлом, у вовняні шкарпетки та елегантні капелюшки. Досить незвичний образ для катання на лижах. На ковзанку варшав’янки вдягали вузькі плісировані спідниці, шкарпетки, які були поверх теплих панчіх, високі черевики, які згодом змінювались на ковзани. Подібний стиль можна було побачити на тенісних кортах. А от варшавські автомобілістки каталися в шкіряних куртках, рукавичках із численними розрізами та обтягуючих куртках-авіаторках.
У довоєнний період змін зазнала й жіноча білизна. Потертий класичний корсет з незручними кісточками, поступився місцем легкому, повітряному шовку з мереживом. Денні та нічні сорочки стали коротшими. Бюстгальтери шили з тонкого полотна, трикотажу та фатину. У 1930-х блискучі нічні сорочки з глибоким вирізом більше нагадували бальні сукні, ніж спідню білизну. Також з’явились атласні халати, які імітували японське кімоно. А от варшавські чоловіки на ніч одягали бавовняні капелюхи, аби покращити свою зачіску.
Чоловічий стиль
Після Першої світової війни гардероб варшавських чоловіків також видозмінився. У 20-ті роки польських джентльменів все ще захоплювали елегантні чоловіки з Лондона в сірих, чорних або коричневих костюмах. Вони старались уникати у своїх образах каблучок та дорогоцінних каменів, адже це був поганий тон, особливо під час економічної кризи.
Найелегантнішим чоловічим нарядом був фрак. Зазвичай його одягали на вечірні світські події разом з лакованими бальними туфлями. Також заборонялося торкатися партнера голою рукою під час танцю, тому чоловіки завжди повинні були мати в кишенях запасну пару білих шовкових рукавичок. Здебільшого до фрака одягали чорний циліндр і спеціальне пальто, тобто чорну накидку з шовковою підкладкою.
У Польщі активно просувала моду перша леді Міхаліна Мосцицька. Жінка популяризувала шовк, який виробляли неподалік Варшави. Поляки мали змогу придбати дешевий та якісний одяг в універмазі Bracia Jabłkowscy, який також мав філію у Вільнюсі.