У 1921 році Польща підписала Ризький мирний договір. Після цього значні суми переказували до країни, зокрема повертали борги коштовностями. Оцінювачем був варшавський ювелір Рутштейн, пише сайт warsawka.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо історію про діамантову столицю.
Факти про ювеліра
На початку 20 століття Рутштейн був керівником одного варшавського заводу. Протягом двадцяти років роботи чоловік зміг здобути собі звання найдосвідченішого майстра з обробки каменю у Варшаві. У 1923 році він став співзасновником приватного Національного музею золотарства. Установа прагнула врятувати цю галузь після глибокого колапсу, викликаного Першою світовою війною та втратою російських ринків.
У Польщі Рутштейн мав бездоганну репутацію, адже влада довірила йому оцінювати коштовності державного значення. Це була дуже важлива справа, адже були підозри, що росіяни прагнуть обманути поляків і віддати їм підроблені коштовності. Рутштейн приєднався до польської делегації як головний експерт і зробив дуже значний внесок у те, що Польща отримала еквівалент у коштовному камінні, так як і домовлялись попередньо.
Завод
У 20 столітті у Варшаві діяла Перша варшавська ювелірна компанія. Вона була розташована на вулиці Лєшній, 40. Корпуси фабрики діяли поруч з місцевим ринком. Під час Першої світової війни біля брами заводу військові Волинського полку продавали смачний солдатський пшеничний хліб.
Напередодні війни Варшава вважалась найбільшим центром торгівлі коштовним камінням у Російській імперії. Станом до 1914 року обіг на цьому ринку у місті становив близько 20 мільйонів золотих франків. Це була значна сума. Купці, як правило, євреї, мали чудові контакти з усією Європою того часу. Діаманти, зазвичай уже оброблені, імпортували з Амстердама та Антверпена. Перли та кольорове каміння – з Лондона та Парижа. З цією продукцією працювали варшавські ювеліри. Згодом готові прикраси продавали на Далекий Схід. Велику кількість обробленого каміння також продавали посередникам.
На початку 20 століття Варшава спеціалізувалась не лише на коштовностях. Напередодні Першої світової війни місто стало центром збирання та розповсюдження годинників. У цей час у Варшаві діяло 70 годинникових заводів. Усі вони імпортували деталі та механізми з Німеччини та Швейцарії, а також їх збирали на цих підприємствах.
Банкрутство
Перша світова війна неабияк вплинула на варшавський ювелірний бізнес. Також більшовицька революція означала повну катастрофу для місцевої ювелірної та годинникової промисловості. Торгівля дорогоцінним камінням впала майже до нуля. Статки купців зменшились. Багато з них, а також і працівники ювелірних складів і полірувальних майстерень емігрували до Бельгії. На новому місці варшавським ювелірам вдалось побудувати власний успішний бізнес.
Ситуація у країні була важкою. Владі довелося завозити золотарів до Варшави. Після 1918 року справи у цій галузі почали налагоджуватись. Першу світову війну змогли пережити декілька фабрик, зокрема завод золотих й срібних виробів Krupski i Matulewicz. У 1919 році варшавські ювеліри заснували Першу ювелірну компанію. Філії були розташовані на вулиці Сенаторській. У 1921 році виробництво було перенесено в стару будівлю поштового заводу на вулиці Leszna 40. Назву компанії також було змінено на Pierwszą Warszawską Wytwórnię Wyrobów Jubilerskich.
Першій ювелірній компанії не вдалось пережити Другу світову війну, адже фабрика увійшла до складу єврейського кварталу. Після припинення повстання в гетто стіни будівель були зруйновані.