Протягом багатьох років поляки вважали, що вона загинула під час Варшавського повстання, і все через кохання до німецького офіцера. А як усе було насправді в житті Іни Беніти? У цьому матеріалі на warsawka.eu ми більш детально розповімо історію варшавської красуні.
Походження
У 1912 році у Києві народилась Інна Флоров-Булгак, яка згодом здобула собі славу у Варшаві під псевдонімом Іна Беніта. У 1920 році через більшовицький наступ родина Інни виїхала до Варшави.
У Польщі дівчина здобула чудову освіту. Спочатку вона закінчила Сакре-Кер, паризьку школу-інтернат, куди її відправив батько. Згодом у Варшаві Іна закінчила вокально-драматичний курс у пані Гриневецької. Завдяки цьому вона змогла розпочати творчу кар’єру.
Акторська майстерність
Іну Беніту неодноразово порівнювали з голлівудськими зірками 1920-х і 1930-х років, зокрема з Марлен Дітріх, Гретою Гарбо, Жаном Харлоу – з ними дівчина легко могла б змагатися в красі. Гарне обличчя, стрункі ноги, глибокі зелені очі, чарівна усмішка. Її навіть називали польською Мей Вест.
Ну і звісно вона була справжньою професійною акторкою. У 1931 році відбувся дебют Іни. Тоді вона зіграла одну з ролей у варшавському театрі Nowy Ananas. Після її появи на сцені чимало критиків підкреслили її зовнішність та її шарм. Вони пророкували їй успішне майбутнє.
У фільмах вона зазвичай грала ролі фатальних жінок, спокусниць і красунь, які купаються в розкоші. Свій комедійний талант вона презентувала на сценах театрів і кабаре. Поруч з нею з’являлися найвидатніші знаменитості, такі як Мечислава Цвіклінська, Александр Зельверович, Лідія Висоцька, Ядвіга Смосарська та Еугеніуш Бодо. Через її ролі здавалось, що вона є такою байдужою й хитрою у реальному житті.
Заборонене кохання
Іна Беніта легко піддавалась любовним почуттям, адже актриса була комунікабельною, відкритою і була всюди, тож могла легко знайти собі нову пасію. До початку Другої світової війни жінка вже встигла двічі розлучитись. Ймовірно, однією з головних причин була влюбливість Іни.
З початком війни життя варшавських акторів кардинально змінилось. Деякі актриси працювали в кафе, а ті, хто не мав роботи, продавали свої речі. Іна належала до останніх. Коли театри відновили роботу, то вона повернулась на сцену. Після закінчення Другої світової Беніта була викреслена з історії Польщі. Причиною цього став її роман з німецьким військовим Отто Гавером. Їхні стосунки розпочались у 1942 році. Підпільна окупаційна преса чітко забороняла такі стосунки – польським жінкам не дозволяли зустрічатися з окупантами. Аби зберегти свої почуття, закохані спершу виїхали до Відня, але згодом повернулись до Варшави. Невдовзі їх заарештували. Іну Беніту відправили до жіночої в’язниці, а чоловіка понизили у званні.
У тюрмі Іна народила сина Тадеуша Міхала. Наступного дня після народження Беніта потрапила з дитиною у групу, яку німці планували звільнити. Тож досить швидко Іна опинилась на волі. Для жінки це означало миттєве щастя, а потім боротьбу за виживання себе та її кількамісячної дитини. Під час Варшавського повстання їй довелося самостійно шукати їжу. Вона ховалася з малим Тадеушем у підвалах, спочатку в Старому місті. Згодом Беніта пробралася крізь колектори до тимчасово спокійного центру міста. Саме тоді з’явилася чутка, що вона з дитиною загинула в підземних коридорах столиці. Тож деякий період вважали, що вона мертва. Насправді Іні Беніті вдалось емігрувати. За кордоном вона ще двічі вийшла заміж та народила сина Джона. Варшавська красуня померла у 1984 році у США. Її поховали на кладовищі Мідлтауна.
