Біографія видатної науковиці Марії Веркентін

Ім‘я Марії Веркентін відоме у всьому світі: її однаково шанують як і в Україні, так і в Польщі та навіть у Франції. Марія – одна з найвидатніших польських лікарів-рентгенологів, науковиця, видатна вчена, затята патріотка та героїня бойової Варшави, пише warsawka.eu.

У нашій статті ми розповімо про життя, діяльність та досягнення Марії Веркентін.

Дитинство та юність видатної вченої 

Марія Веркентін народилася 21 лютого 1901 року у Вінницькій області в Україні. Її батько – Оттон Веркентін – німець, а мати Алоїза Кіменс – англійка. Батьки Марії народилися у Польщі, самі були затятими патріотами. Родина Веркентінів мало чотирьох дітей: Марія була наймолодшою донькою. 

Матір Алоїза Кімннс виховувала дітей в англійських традиціях та навіть назвала кожну з дочок подвійними іменами (Вікторія-Марія), на честь видатної англійської королеви Вікторії. Батьки Марії вільно володіли іноземними мовами, зокрема польською, а всіх дітей виховували з великою шаною до польської культури та традицій. Незважаючи на те, що Марія народилась та виросла в Україні, вона розмовляла польською і вже з дитинства відчувала неабиякий потяг до батьківщини своїх батьків.

Коли Марії виповнилося вісім років, родина переїхала у Київ, де батько обійняв нову посаду – директора банку. Вікторія Марія почала вчитися в гімназії святої Катерини для дівчат Євангельсько-Аугзбурзького віросповідання. Проте навчальний заклад закрили ще до випуску Марії. Тоді вона розпочала навчання в гімназії Олександри Дучинської, яке закінчила у 1918 році. 

Марія Веркентін була надзвичайно талановитою та старанною ученицею. Їй легко давалися іноземні мови: ще у початковій школі вона вільно розмовляла англійською, німецькою, французькою та російською мовами. Під час навчання в гімназії Марія особливу увагу звертала на природничі науки та відразу зрозуміла, що в майбутньому пов’яже своє життя з науковою діяльністю.

Отримавши потужну базу, Марія вступила на будівельний факультет Київського політехнічного інституту, але не закінчила його. Вже у 1919 році Веркентін стала студенткою медичного інституту, який у 1920 році об’єднався з Медичним факультетом Київського університету святого Володимира.

Переїзд у Варшаву та перші здобутки

Коли розпочалась Перша світова війна та більшовицька революція у 1917 році, родина Веркентін прийняла рішення переїхати у Польщу. Тоді сім’я була під великою загрозою, тому у липні 1921 року Марія з родиною незаконно перетнула кордон до Польщі.

У тому ж році Марія поступила до Медичного факультету Варшавського університету. Її відразу ж прийняли на п’ятий семестр.

Під час навчання у Варшавському університеті Марія відрізнялась від інших студентів: вона була надзвичайно амбіційною, старанною та працелюбною. Навчаючись в університеті, вона влаштувалася лаборанткою в аналітичну лабораторію Центральної протитуберкульозної клініки у Варшаві. Через матеріальні труднощі родини Марія була змушена працювати, щоб допомогти сім’ї комфортно проживати на новому місці. 

У 1925 році здійснилась мрія Марії Веркентін – вона закінчила університет та отримала диплом лікаря, який відкрив їй значно більше можливостей. Зовсім скоро Марії присудили науковий ступінь доктора медичний наук. 

Добре розуміючи складну тогочасну ситуацію, Марія влаштувалась на волонтерських засадах у клініку Внутрішніх хвороб Варшавського університету. Ще в такому юному віці Марія працювала безупинно. У клініці Марія отримала перший досвід у лікарській справі та переконалась, що присвятить своє життя допомозі тим, хто цього потребує. 

У 1925-1927 роках Марія була учасницею післядипломного стажування зі спеціалізації у відділенні радіології Уяздовської військової лікарні під керівництвом доктора Вітольда Завадовського. Доктор Вітольд Завадовський – перший професор польської рентгенології, який працював з органами грудної клітки. Марія була улюбленою студенткою Вітольда Завадовського, він часто повторював, що вона мала особливу схильність до засвоєння нових, «молодих» наук, якою на той час була рентгенологія. І дійсно, після першого досвіду роботи у цій галузі Марія показала блискучі результати, вона швидко опанувала нову галузь. У цьому їй також допомогло відмінне знання іноземних мов, що дозволило користуватися літературою закордонних науковців. Спеціалізацію з радіології Марія Веркентін отримала вже у 1927 році. Це перша в історії варшав‘янка, яка за такий короткий час стала невід’ємною частиною тогочасної радіології.

Коли рідна сестра Марії Анна, яка теж була лікаркою, померла від туберкульозу, Марія переконалась у правильності вибраної спеціальності та продовжила свою діяльність у цьому напрямку. Марія розпочала брати активну участь у наукових стажуваннях за кордоном, зокрема відвідала Відень, Берлін, Лондон. Професор Гідо Холкцнехт з Відня – всесвітньо відомий учений у своїх спогадах описав Марію Веркентін як найбільш талановиту стажистку за всі роки його діяльності. 

Перша ренгтгенологічна лабораторія Веркентін та досягнення видатної вченої 

У 1929 році у Вольській лікарні, що у самому серці польської столиці, було створено першу рентгенологічну лабораторію. Її керівником призначили доктора Марію Веркентін. Незважаючи на те, що більшість обладнання було застарілим, недостатній досвід персоналу та регулярні проблеми з електроенергією, Марія продовжувала працювати з величезним потенціалом. 

Уже через шість років лікарня стала основним центром лікування туберкульозу в Польщі. Таке досягнення Вольської лікарні було заслугою доктора Веркентін, яка змогла за такий короткий час навчити медичний персонал усім тонкощам спеціальності. Згодом у Вольській лікарні Марія запровадила нову повсякденну практику та діагностики – бронхографію та лінійну томографію. 

Окрім цього, за ініціативи Веркентін було створено один із найбільших та найкращих польських радіологічних архівів, який згодом визнали і за кордоном. Марія також створила станцію штучного пневмотораксу. Разом із доктором Вітольдом Завадовським Марі відкрила приватний рентгенологічний кабінет. Тому довгий час вона поєднувала роботу у лікарні з роботою у кабінеті, паралельно створюючи нові способи лікування.

Марія Веркентін була однією з найвидатніших легеневих радіодіагностиків не лише в Польщі, а й далеко за її межами. Здавалося би, нічого не завадить успішній кар’єрі Марії Веркентін. Проте жахливі події, які невдовзі розпочнуть переслідувати вчену, все таки наздоженуть її і назавжди змінять життя видатної польської науковиці.

Прихована діяльність: таємниці з біографії Веркентін

Коли розпочалась Друга світова війна, Вольська лікарня опинилась у зоні активних бойових дій. Марія відразу переїхала до лікарні, щоб продовжити працювати над науковими дослідженнями. Коли у Варшаві пропала електроенергія, Марія продовжила свою діяльність у лікарні та найактивніше допомагала пораненим мешканцям міста.

Марія самостійно постачала необхідні лікарські засоби у лікарню. У жовтні 1939 року вона заснувала таємну освіту, де читала курс рентгенології, як для студентів, так і для лікарів. У день капітуляції Варшави Марія Веркентін отримала Хрест Доблесті за героїзм при захисті Варшави. Незважаючи на німецьке походження, німецьке прізвище, Марія завжди називала себе полячкою.

Під час окупації вона допомагала в’язням з тюрми Пав’як, фальсифікуючи їх діагнози. Марія також активно допомагала сім’ям, які постраждали, та євреям. Вольська лікарня у Варшаві стала єдиним надійним прихистком для поранених.

9 вересня 1943 року Марію Веркентін заарештували. Її відправили в німецький фашистськи, концентраційний табір Аушвиць, більше відомий як Освенцім, де їй присвоїли табірний номер 64514.

Останні роки 

У таборі Марію ніколи не покидали надії: навіть у таких складних умовах вона підбадьорювала побратимів та до останнього боролася за свободу. Мрії Марії про успішне майбутнє стрімко змінилися. Єдине, чого жадала видатна науковиця – дочекатися вільної та незалежної Польщі. 

У таборі Марія працювала медсестрою та допомагала пораненим. Вона до останнього приховувала свою спеціальність з «минулого» життя, щоб не стати учасницею злочинних дослідів із рентгенівським опромінюванням.

Зовсім скоро Марія виснажилися як і морально, так і фізично. Вона захворіла на тиф, який спричинив значні ускладнення нервової системи. Жити в муках було нестерпно. Тому Марія наважилась на самогубство. 

Під час чергового нічного огляду, Марія Веркентін доторкнулась до електрифікованого колючого дроту, через що її застрелив охоронець табору.

Марія Веркентін загинула 2 лютого 1944 року у віці 42 років. Її могила знаходиться на на Євангельсько-Аугзбурзькому кладовищі у Варшаві. 

У таборі Аушвиць загинула вся родина Веркентін: брат та сестра Марії, а згодом і матір, яка померла у Вольській лікарні, де більшість свого життя пропрацювала видатна науковиця та лікарка.

.,.,.,.