В історії Варшави та всієї Польщі особливе місце належить жінкам, які зробили величезний вклад у розвиток суспільства, боротьбу за незалежність та права людини. Однією з найбільш видатних постатей є Станіслава Філіппіна Палеолог. Ознайомившись з біографією Станіслави Палеолог, ви здивуєтесь, адже навіть сучасній людині складно уявити, як одна людина змогла зробити так багато для своєї країни. Станіслава Палеолог – одна з перших жінок-військовослужбовиць, майор Війська Польського, комісар Державної поліції Польщі, воєнний капітан Союзу збройної боротьби та Армії Крайової. Станіслава Палеолог брала участь у чотирьох війнах, активно боролась за незалежність Польщі й права людей. Крім цього, Станіслава Палеолог – одна з найвідоміших активісток двадцятого століття, яка боролась проти проституції та торгівлі людьми.
Станіслава Палеолог зуміла довести всьому світу, що принципи та боротьба не мають гендеру. Дивовижну історію польської активістки ми розповімо у нашій статті на warsawka.eu.
Невпинна боротьба Станіслави Палеолог
Станіслава Палеолог народилась 4 травня 1892 року у селі Грімне (сучасна Львівська область, Україна). Про дитинство Станіслави практично нічого невідомо. У період до Першої світової війни Станіслава Палеолог разом з родиною проживала у Львові, навчалась спочатку у школі-інтернаті для дівчат, а згодом в Академії торгівлі. Коли вибухнула Перша світова війна, Станіслава Палеолог разом зі сім’єю переїхала до Відня. Саме в цей період Станіслава Палеолог вирішила присвятити своє життя допомозі армії та боротьбі за незалежність. Коли Станіславі було всього-на-всього двадцять два роки вона почала опікуватися пораненими солдатами у Відні. За це, до речі, австрійська влада нагородила дівчину хрестом заслуги.
У 1916 році Станіслава Палеолог повернулась на батьківщину. Після навчання почала працювати у Дирекції залізниць та в канцелярії Губернаторської бухгалтерії. Разом із цим Станіслава Палеолог брала активну участь у роботі Польської військової організації, а у 1918 році приєдналася до Цивільної охорони. Ще в зовсім молодому віці Станіслава Палеолог брала участь у боях за Львів, після чого почала службу на посадах санітарки та кур’єрки. Паралельно вона була учасницею Громадського комітету польських жінок. Бувши на посаді кур’єрки, Станіслава Палеолог багато разів ризикувала власним життям, аби виконати свої обов’язки. Вона змогла непомітно добиратись до лінії фронту, щоб допомогти військовим у боротьбі за місто Львів. За величезні заслуги та участь у боях за Львів Станіслава Палеолог була нагороджена Хрестом Незалежності, Доблесті, Орлят та багатьма іншими престижними нагородами.
Під час Першої світової війни Станіслава Палеолог була тяжко поранена, але це не змусило покинути службу. Складно уявити, як настільки молода дівчина знайшла в собі стільки мужності та сміливості, щоб продовжити боротьбу за незалежність.
Робота у жіночій міліції
У 1918 році Станіслава Палеолог почала працювати у Жіночій громадянській міліції. Згодом вона брала участь у створенні Добровольчого жіночого легіону, до якого приєдналась у грудні 1918 року. У легіоні Станіслава Палеолог продовжила працювати на посаді кур’єрки, однак більшість часу присвятила формуванню жіночої міліції у Польщі. Вона не просто очолювала один із відділів жіночої міліції, а всіма зусиллями намагалася покращити роботу правоохоронних органів Варшави та інших міст. Для цього Станіслава Палеолог спілкувалася з іноземними представниками міліції, на власному прикладі показувала, що немає нічого важливішого, ніж незалежність та мораль.
Боротьба проти проституції та торгівлі людьми
Станіслава Палеолог упродовж усього свого життя вела боротьбу за незалежність. Вона мріяла жити у країні, де моральні цінності є пріоритетом. Вона категорично засуджувала проституцію, яку вважала соціальною проблемою, причиною якої є низький рівень культури та відсутність моралі. Станіслава Палеолог зробила величезний вклад у викорінення проституції та торгівлі людьми. Вона брала участь у Паризькому конгресі, на якому поділилася успіхами польської жіночої міліції у боротьбі проти найбільших проблем суспільства. Крім цього, Станіслава Палеолог сприяла заснуванню соціальної реабілітації дівчатам, які стали жертвами проституції та торгівлі людьми.
Польська жіноча поліція та її роль у суспільному житті
Для сучасної людини доволі звичною є участь жінок у практично всіх установах. Однак ще у двадцятому столітті жінка мала дещо обмежені права і те, що в Польщі було засновано жіночу поліцію, стало справжньою революцією. Інтеграція жінок у правоохоронні органи є величезною соціальною зміною.
У двадцятому столітті не було багато вакансій, які б дозволили жінкам легко працевлаштовуватись у правоохоронній сфері. Навіть, якщо це вдавалося, обов’язки жінок були доволі обмеженими, адже їх не вважали такими здібними, як чоловіків.
Перші підрозділи поліції, участь у яких брали виключно жінки, почали створювати вже після Першої світової війни. Це відбулося під тиском феміністичних організацій, які не просто боролися за права жінок, але й намагалися викорінювати проституцію й торгівлю людьми. У багатьох країнах жіночі відділи поліції виконували здебільшого паперову роботу та розв’язували соціальні проблеми. Лише у Польщі жінки мали можливість боротися проти торгівлі людьми, проституції, сутенерства та інших серйозних злочинів. До речі, саме польська жіноча поліція вважалася найкращою у світі. Велика заслуга в цьому належить Станіславі Палеолог.
Вплив Станіслави Палеолог на формування жіночої поліції у Польщі
Державна поліція Польщі почала розглядати ідею створення жіночих підрозділів поліції лише у 1923 році, коли рівень злочинності серед неповнолітніх, торгівля людьми та проституція почала стрімко поширюватися на території країни. Станіслава Палеолог була очільницею 2-го відділу Міністерства внутрішніх справ і саме вона сприяла тому, щоб жіноча поліція стала можливою. Дозвіл жінкам влаштовуватися на посади до штатної поліції був підписаний наприкінці лютого 1925 року. Саме тоді було організовано спеціальні навчальні курси для охочих жінок. До речі, цікавим був підбір кандидаток. До лав жіночої поліції могли приєднатися лише неодружені жінки або вдови без дітей віком від двадцять п’яти до сорока п’яти років. Жінки повинні були бути абсолютно здоровими. Що особливо дивно, були обмеження щодо росту та зовнішнього вигляду: поліцейськими могли стати жінки ростом від 164 см і лише з коротким волоссям.
Вступивши до лав жіночої поліції у Польщі, кандидатки повинні були дати обіцянку, що не будуть створювати сім’ю впродовж десяти років після початку служби. Такі обмеження були доволі жорсткими, але необхідними.
Власне жіночі підрозділи міліції почали співпрацювати з багатьма громадськими організаціями, які вели боротьбу проти проституції, торгівлі людьми та сутенерства.
Після того, як Станіслава Палеолог стала очільницею окремого штабу жіночої поліції, було удосконалено систему підбору кандидаток та покращено умови служби. Жіночі підрозділи поліції діяли не лише у Варшаві, але і в Лодзі, Кракові, Львові та Вільнюсі. У багатьох інших містах було засновано так звані кримінальні бригади, які складалися виключно з жінок.
Станіслава Палеолог стала не просто засновницею польської жіночої міліції. Вона зробила величезний вклад у її розвиток та була символом незламності й прикладом для багатьох жінок і чоловіків.