Однією з найбільш відомих жінок у польській історії є Олександра Загурська. Це постать, яка довела всьому людству, що немає нічого сильнішого, ніж характер, принципи та ціль. Олександра Загурська присвятила своє життя боротьбі за незалежність Польщі, вона була підполковницею Війська Польського та засновницею добровільного жіночого легіону. Дивлячись на фото Олександри Загурської, складно уявити, що ця неймовірної вроди жінка за своє життя одягала військову форму, а не розкішні вечірні сукні. Про життя, діяльність та найвидатніші досягнення Олександри Загурської ми розповімо у нашій статті на warsawka.eu.
Ранні роки
Олександра Загурська народилася 22 червня 1882 року у Любліні. Про раннє дитинство Олександри відомо небагато, однак ми знаємо, що вона провела його у Сандомирі. У 1894 році почала навчання в гімназії у Замості, згодом навчалась у Радомі. Навіть бувши дитиною, Олександра Загурська не була схожою на своїх однолітків: ні поведінкою, ні світоглядом. Ще в початковій школі вона брала активну участь у розповсюдженні звернень Польської соціалістичної партії.
У 1904 році Олександра Загурська переїхала до Кракова, де розпочала навчання в Ягеллонському університеті. У цьому ж році вона вступила до лав Польської соціалістичної партії, де почала працювати з партійною технікою. Ще через рік Олександра Загурська стала учасницею Бойової організації партії з новим позивним “Магда”.
“Кривава середа” та участь Олександри Загурської
Олександра Загурська відома причетністю в створенні вибухівки, яку використали під час скоординованої акції бійців Бойової організації Польської соціалістичної партії, проти російської окупаційної влади. Сама акція відбулася 15 серпня 1906 році, у результаті було вбито понад 80 росіян. Бійці ППС організували акцію з ціллю припинити царські репресії. Відомо, що напередодні “Кривавої середи” Олександра Загурська разом із Чеславом Свірським заснувала підпільний центр на якому виробляли вибухові речовини. Олександра Загурська була членкинею ППС (організація налічувала понад 8 тисяч учасників, серед яких було багато жінок).
Виготовлення вибухівки для акції мало негативні наслідки для самої Олександри. Вона отруїлася випарами гримучої ртуті, з якої виготовляла вибухівку. Це відбулося через недотримання правил безпеки. Олександра разом із Чеславом працювали у закритому приміщенні, де не було вентиляційних систем, при високих температурах.
Після серйозного отруєння хімікатами Олександра Загурська відправилась на лікування у місто Закопане. Саме в цей період Олександра Загурська зрозуміла своє справжнє життєве призначення: вона хотіла безпосередньо брати участь у бойових діях, а не виготовляти вибухівки, які несли за собою великі теракти. На той момент їй було всього лише двадцять чотири роки, а за плечима в неї була тривала боротьба за незалежність Польщі.
Життя після одужання
Після тривалого лікування у Закопаному Олександра Загурська повернулася до Варшави з ціллю приєднатися до участі в бойових операціях. Олександра Загурська настільки бажала стати на захист своєї держави, що готова була ризикнути своїм життям і віддати найцінніше. Якщо раніше Олександра Загурська займалась розповсюдженням пропаганди та виконувала доволі спокійні обов’язки, то після одужання вона вирішила взяти в руки зброю. Вже у липні 1907 року Олександра Загурська разом з прибічниками взяла участь у невдалому замаху на потяг, який перевозив російських солдатів. Через це її було ув’язнено на деякий час. Олександра Загурська повернулась на волю завдяки хабарю, однак загроза повторного арешту переслідувала дівчину день за днем.
Олександра Загурська була змушена покинути Варшаву. Спочатку вона переїхала до Кракова, де відразу ж стала учасницею Бойової організації. Згодом потрапила до Львова. Попри величезні ризики та страх, Олександра Загурська продовжувала свою підпільну боротьбу: вона таємно перевозила до Королівства Польського зброю та окремі видання Партії польських соціалістів.
Навіть у Львові Олександра Загурська не втрачала можливості приєднатися до визвольної місії. У 1911 році вона вступила до Союзу активної боротьби, а ще через деякий час до Стрілецького товариства у Львові. Паралельно Олександра Загурська організовувала жіночі підрозділи Польської військової організації. Складалося враження, що Олександра Загурська відчувала свою роль у прийдешніх подіях і готувалась до них. Так і сталося, адже Перша світова війна змінила її життя кардинально.
Олександра Загурська та Перша світова війна
Коли вибухнула Перша світова війна, Олександра Загурська організувала жіночу розвідку першої бригади польських легіонів. Згодом Олександра Загурська була учасницею боїв за Львів. У цей час її ад’ютантом була видатна військовослужбовиця, активістка, захисниця моральних прав та борчиня за незалежність Станіслава Палеолог. Станіслава Палеолог свого часу заснувала жіночий підрозділ польської міліції та зробила величезний вклад у розвиток війська. Олександра Загурська створила у Львові Добровольчий легіон жінок, згодом стала його командиром.
У період Першої світової війни Олександра Загурська не лише брала участь у боях, але й була причетна до формувань багатьох організацій та установ.
Після завершення війни Олександра Загурська вийшла заміж, знову переїхала до Львова. Однак після смерті чоловіка повернулася до Варшави, де працювала у Шкільній раді. Олександра Загурська допомагала дітям та організовувала літні табори, вона також брала активну участь у житті суспільства в міжвоєнний період. У 1928 році заснувала Асоціацію польських легіонерів, очільницею якої була понад десять років.
Друга світова війна
Коли вибухнула Друга світова війна і Варшава була в облозі, Олександра Загурська перебувала в столиці. Не маючи можливості взяти до рук зброю, вона вирішила допомогти цивільним, ризикуючи своїм життям. У будинку на вулиці Брачка Олександра Загурська організувала кухню для біженців. Саме в цей час Олександра Загурська чудом уникла смерті: будівля, де вона організувала кухню, була повністю зруйнована у той час, коли вона була за межами будинку.
У 1940 році Олександра Загурська захворіла, тривалий час перебувала в лікарні. Аби повністю відновитися, вона знову повернулась у Закопане, де проживала до повного одужання. Згодом Олександра Загурська знову приїхала до Варшави.
Справа, якій Олександра Загурська присвятила життя
Після завершення Другої світової війни Олександра Загурська організовувала регулярні пам’ятні зустрічі колишніх легіонерів у Варшаві. На жаль, одна зустріч стала для неї останньою: вона раптово померла у 14 квітня 1965 року. Усе своє життя Олександра Загурська присвятила боротьбі за незалежність. На жаль, за своє життя Олександру Загурську спіткало багато горя: вона втратила двох дітей (дочка померла невдовзі після народження, а син у чотирнадцять років загинув у боях за Львів). Попри складні життєві обставини Олександра Загурська завжди пам’ятала про своє призначення і до останнього подиху боролась за справедливість.