Як розвивався фемінізм у Варшаві у міжвоєнний період?

Після того, як Польща здобула незалежність, перед жінками цієї країни відкрилися нові можливості і у них з’явилося більше прав. Зокрема, фемінізм у міжвоєнний період почав активно розвиватися у польській столиці і життя звичайних варшав’янок, – студенток, працівниць заводів і державних установ, та простих матерів, – змінилося назавжди. Життя жінок у Варшаві у період між двома великими світовими війнами детально досліджувала журналістка та краєзнавиця Катажина Худинська-Шухник. Вона також є авторкою екскурсійних маршрутів “Варшава жінок” та “Місто жінок”, пише warsawka.eu.

Спорт та бізнес (не) для жінок: чим займались варшав’янки у міжвоєнний період?

Вивчаючи розвиток фемінізму у Варшаві у 1918-1939 роках, неможливо не помітити парадокс. Жінок дуже часто прирівнюють до слабкої статі, які не можуть займатися суто “чоловічими” професіями і будувати кар’єру, згідно з цим стереотипом їхнє головне завдання – народжувати дітей і вести господарство. Проте це зовсім не відповідає тому, яку стійкість і мужність проявили польські жінки під час Першої світової війни. Так як більшість чоловіків тоді відправилася на війну, їхнім дружинам, матерям, дочкам та сестрам довелося взяти на себе відповідальність не лише за побутові справи. За словами Катажини Худинської-Шухник, патріархальне суспільство після війни намагалося використати цей парадокс таким чином, щоб зберегти стійкість та моральність варшав’янок, їх запевняли, що деякі професії можуть “зіпсувати” ці чудові якості. 

Була низка галузей, у яких варшав’янки почали особливо активно проявляти себе після Першої світової війни. Краєзнавиця розповіла, що найпопулярнішою для жінок сферою у першій половині 20-го століття був спорт. Прекрасна стать досягала неймовірних висот у легкій атлетиці, наприклад, на Олімпійських іграх до Другої світової війни 6 із 7 медалей вибороли саме жінки.  

Також варшав’янки почали активно займатися тими видами спорту, у яких довгий час розвивалися лише чоловіки: гольф, ковзанярський спорт, спортивна гімнастика. Польську столицю на увесь світ прославили такі видатні спортсменки як Ядвіга Енджеевська, Марія Квашнєвська, Халіна Конопацька-Матушевська. 

Ринок праці теж подарував жінкам великі перспективи, а Варшавський університет у 1915 році надав містянкам можливість навчатися на деяких факультетах. Звісно, отримання жінками рівних прав з чоловіками було лише частиною розвитку фемінізму, велике значення також мало руйнування стереотипів у свідомості суспільства. Ментальні бар’єри були найскладнішими у боротьбі жінок за свою свободу. 

Катажина багато досліджувала життя варшав’янок у бізнесі, і виявилося, що ще до надання жінкам виборчих прав у 1918 році, на виборах у Міській раді Варшави власниці нерухомості могли голосувати вже у 1916. Жінки, які мали нерухомість або керували бізнесом, завжди отримували більше свободи. Особливо цінувався бізнес у області культури, адже культурне життя Варшави у міжвоєнний час було дуже насиченим. Жінки часто брали на себе роль організаторів культурних заходів та ініціатив, а варшав’янка Зуля Погожельська, зірка кабаре, стала відомою у столиці завдяки заснуванню власного театру. 

Центри допомоги жінкам як нове явище у Варшаві

Новим явищем у міжвоєнній столиці стали центри допомоги жінкам, які опинилися у складному життєвому становищі. Після Першої світової війни жінки зіштовхнулись з багатьма проблемами, які виникали внаслідок соціальної нерівності, а також пов’язані з охороною материнства та здоров’ям. Жінки з сіл часто переїжджали у Варшаву у пошуках нового життя і гідного заробітку, але йшли на дуже тяжку роботу на заводах, фабриках або служницями. 

Соціальним захистом таких робітниць займалася група жінок-депутатів Сейму. Також тоді почали з’являтися притулки для матері та дитини, дитячі кімнати та навіть жіночі консультації, які мали назву “Консультації зі свідомого материнства”. 

.,.,.,.