Історію Варшави та Польщі будують її герої. У кожного з нас поняття слова «герой» асоціюється з людиною з надможливостями, з особистістю, якій вдалося зробити те, чого не змогла би пересічна людина. Чи знаєте ви героїв із Варшави, яким вдалося змінити хід історії та стати найкращим прикладом для наслідування сучасникам? Мова йде не про казкових героїв, а звичайних людей, життя яких схоже на неймовірний роман із захоплюючим сюжетом, пише warsawka.eu.
Яскравим прикладом є Ірена Сендлерова – жінка, життя та подвиги якої назавжди увійшли в історію Польщі. Якщо говорити про найбільш відомих та впливових жінок Варшави, Ірена Сендлерова вважається однією з них. Хто ж вона – Ірена Сендлерова? Як вона здобула вічну славу та змінила наше уявлення про жінок-героїнь? У нашій статті ми розповімо про життя та подвиг видатної Ірени Сендлерової.
Ірена Сендлерова – одна з найвизначніших польських громадських діячок, соціальна працівниця та праведник народів світу. Її життя та діяльність є найкращим прикладом та натхненням для сучасних жінок.
Ранні роки та суспільна діяльність Ірени Сендлерової
Ірена Сендлерова народилась 15 лютого 1910 року у Варшаві, у час, коли місто лише оговталося від значних повстань та розрух. Ірена народилась у польській католицькій родині. Її батько був лікарем, який усе своє життя присвятив лікуванню бідних євреїв та християн, які на той час не мали можливості отримувати допомогу від держави. Після смерті батька, матір Ірени отримала допомогу від представників єврейського суспільства. Це допомогло самій Ірені навчатися в школі та вступити у Варшавський університет, де вона вивчала польську літературу.
Ірена Сендлерова з дитинства була тісно пов`язана з єврейською спільнотою. Вона вирішила продовжити справу своїх батьків і ще з юних років активно допомагала євреям. Ірена навіть вивчила їдиш, що ще більше зблизило її з єврейською культурою та менталітетом.
Під час навчання в університеті Ірена виділялась від решти студентів. У той час влада активно сприяла відторгненню єврейської общини і навіть ректор університету наказував відділятися від євреїв навіть під час занять. Ірена Сендлерова відмовлялась підкорюватись таким нелюдським наказам і демонстративно спілкувалась та сиділа виключно з євреями. Через це Ірена ще за юних років зазнала знущань та дискримінації серед одногрупників.
Така життєва та політична позиція не завадила Ірені успішно закінчити навчання в університеті. У 1932 році вона влаштувалась на роботу, де сприяла допомозі батькам та дітям малозабезпечених сімей. Уже через два роки, в 1934 році, Ірена надрукувала свої праці: «O dziecko nieślubne» та «Matka nieślubna w poradni prawniczej». Паралельно Ірена працювала в юридичній організації, яка займалась допомогою безробітним. Тоді у Варшаві безробітних людей масово виселяли. Ця проблема не могла оминути Ірену Сендлерову, тому практично весь свій вільний час та ресурси вона приділяла для допомоги.
Уже в 1935 році Ірена Сендлерова здобула серйозну посаду у Департаменті соціального забезпечення та охорони здоров’я. Згодом вона очолила департамент у боротьбі з бідністю та проституцією. У цій сфері Ірена відчувала себе на своєму місці, адже змалечку знала, що її призначення – допомагати тим, хто цього потребує.
Героїчний подвиг Ірени Сендлерової
У грудні 1942 року Ірена Сендлерова стала керівницею дитячого відділу, який створила Рада Допомоги Євреям. У її обов’язки входила регулярна перевірка санітарно-гігієнічного стану гетто, проте це не була найбільша проблема для євреїв цього часу, які жили під постійним тиском влади. Ірена, володіючи перепусткою до гетто, регулярно відвідувала його та спілкувалась із євреями, які жили в нелюдських умовах. Влада переживала лише за те, щоб вірусні інфекції не вийшли за межі гетто та не спричинили пандемії. Проте в Ірени була своя мета – врятувати євреїв від смерті.
Поважаючи культуру та релігійні погляди євреїв, Ірена зуміла навіть принести Зірку Давида у гетто. Такий вчинок міг позбавити її не лише посади, але й життя. Вона проявляла солідарність із єврейським народом кожним своїм вчинком. Ірена Сендлерова швидко стала єдиною надією на порятунок, а згодом і самим порятунком.
Маючи можливість вільно заходити у гетто, Ірена з декількома працівниками розпочала вивозити дітей-євреїв. Усі дані та інформацію про немовлят та сиріт вона ретельно записувала та зберігала у склянках, які закопувала в землі. Після завершення Другої світової війни Ірені вдалося ідентифікувати більшість врятованих дітей.
Загалом Ірена Сендлерова врятувала майже дві з половиною тисячі єврейських дітей. Врятованих діточок Ірена заселяла за власний рахунок у дитячих будинках, у монастирях та в польських родинах, які приймали їх. Ірена Сендлерова врятувала їх від смерті та дала можливість розпочати нормальне життя.
Арешт та переслідування владою
У той час врятування великої кількості єврейських дітей влада вважала зрадою. Тому у 1943 році Ірену заарештували та засудили до страти. Ірена, рятуючи дітей із гетто, чудово розуміла, що рано чи пізно її викриють, тому старалась врятувати максимальну кількість невинних. Арешт відбувся 21 жовтня 1943 році. Тоді Ірена зустрілась зі своєю донощицею, з якою Сендлерова мала нагоду спілкуватися та часто бачитися.
У час, коли Ірена Сендлерова розуміла, що надії на порятунок немає, у день, коли мала відбутися її страта, вона чудом врятувалась. Співробітникам Ірени вдалося підкупити охоронців в’язниці немалим хабарем. У день страти Ірени вони таємно вивели її з тюрми та відправили додому. Офіційні папери також підробили: у них вказали, що Ірену Сендлерову було страчено відповідно до вироку.
Із цього моменту розпочався новий етап життя Ірени Сендлерової. Вона змушена була постійно переховуватися аж до кінця війни. Проте, незважаючи на небезпеку та переслідування влади, Ірена продовжувала рятувати єврейських дітей та допомагати всім, хто цього потребує.
Повоєнний час та смерть Ірени Сендлерової
Після визволення Варшави Ірена повернулась у рідне місто та за запрошенням Єжи Альбрехта розпочала працювати у Відділі соціальної допомоги. Вона активно сприяла відкриттю нових сиротинців, будинків для пристарілих та спеціальних центрів для дівчат та жінок, які постраждали внаслідок воєнних дій.
Лише після війни Ірена Сендлерова мала можливість розкопати склянки з даними та інформацією про всіх дітей, яких вона врятувала. Вона передала перелік врятованих євреїв Адольфу Берману, який на той час очолював Центральний комітет польських євреїв. Працівники комітету зуміли розшукати більшість врятованих дітей та відразу передали їх родинам. Сиріток помістили у дитячі будинки. Ірена Сендлерова регулярно відвідувала їх.
Звичайно ж, про подвиг Ірени ніхто не говорив у цілях її безпеки. Проте вдячність врятованих дітей та їх усмішки були найкращою подякою для Ірени Сендлерової.
Ірена Сендлерова присвятила своє життя допомозі тим, хто цього потребує. Вона врятувала більше 2500 дітей від смерті, ризикуючи своїм життям. За це Ірену переслідували майже до кінця її днів. Лише у 2007 році Президент Польщі запропонував кандидатуру Ірени Сендлерової на Нобелівську премію миру. Проте тоді рятівниця її не отримала.
Ірена Сендлерова померла 12 травня 2008 року. Пам’ять про неї живе та вічно житиме в родинах врятованих дітей та на сторінках історії.
