Скільки існує людство, стільки існує і мода. Дитяча мода у 21 столітті не відстає від дорослої. Тож важко уявити, що 300 років тому дитячої моди взагалі не було. В епоху Середньовіччя для найменших діток взагалі не існувало одягу, їх просто туго сповивали у великий шматок тканини, пише сайт warsawka.eu. Дітей старшого віку одягали у білу сукню. Причому таке вбрання не мало статевих відмінностей: одягали у нього і хлопчиків, і дівчаток. А перші прикраси у вигляді вишивки на дитячому одязі почали з’являтися у 17 столітті. Також дізнавайтеся про історію моди у Варшаві та ательє Заремби.
Одяг для дітей до першого року життя
З перших днів життя дітей одягали у сорочки, а поверх них – кофти. Відомі лише одна сорочка з кінця 18 століття та дві кофти (з мусліну і тюлю). Також відомо про пелюшки, які шили переважно з льону чи бавовни і навіть з квітчастого дамаста чи полотна з узорами. Поверх сорочки дитину пеленали у повивальник – дуже довгі полотняні стрічки шириною близько 5 сантиметрів. Найдавніші зображення повивальників відомі з першої половини 13 століття. Невіддільною частиною гардероба немовлят були конверти, численні зразки яких зберігаються у польських музеях. З 18 століття відомий лише один екземпляр, який підтверджує, що форма конвертів залишалася незмінною впродовж кількох століть. Це був прямокутний шматок тканини, сформований у вигляді дуже довгої і відносно вузької наволочки, яку неодноразово наповнювали пірʼям. Зверху конверт кроїли напівколом, у ногах – підвивали догори, накриваючи дитя, а стрічками, пришитими по боках, оберігали дитину від випадіння.
Спеціальний одяг для немовлят був для хрестин. Зазвичай костюм був виконаний з дорогих тканин і багато оздоблений. 3 18 століття походить єдиний комплект вбрання з білого атласу, по краю обшитий срібною мережкою та прикрашений бантами. З середини 18 століття у моду увійшли довгі парадні сукенки для хрещення. До комплекту входило покривало. Хрещення, окрім значення релігійного, було подією, коли батьки представляли нового члена родини. Тож багато оздоблене вбрання немовлят демонструвало й майновий стан батьків. Також до гардероба одягу немовлят входили чепчики, пошиті з шести, трьох і двох шматків тканини.
Сукні та спідниці для дівчат та хлопців
Дівчат, які починали вже самостійно ходити, одягали у сукенки завдовжки до щиколоток. Сукні були суцільні, або складалися з двох частин – рясно призбираної спіднички та ліфа, що облягав тулуб. Додатковим елементом був фартушок. Надалі на крій суконь вплинула французька мода, де ліф при основі завершувався облямівкою у вигляді ряду пелюсток. Також дівчаткам під спіднички одягали жорсткий каркас з китового вуса.
У 17 столітті хлопчиків до 5 років одягали, як і дівчаток, у довгі сукенки, жорсткості яким надавали нижні спідниці. Згодом вбрання хлопців набуло змішаного характеру, коли у верхній частині строю домінували ознаки чоловічого костюма. Це була коротка до талії кофтина, що застібалися на густо посаджені спереду ґудзики. Це були перші елементи, які вказували на відмінність одягу по статі. Далі різниця між вбранням хлопчиків та дівчаток поглиблювалась щораз більше і безповоротно. Для широкого загалу шляхетських родин були притаманні прояви ознак національного костюма у вбранні хлопців, а саме поєднання штанів і жупану, починаючи вже з трирічного віку. Щодо верхнього одягу, то на жупани хлопчикам одягали кунтуші, делії, венгерки, бекеші, іноді кубраки (куртки з товстого сукна) і капоти (балахони). Дівчатка у холодну пору року носили здебільшого пелеринки і кунтушики.
Попри значний вплив моди від дорослих, у дитячому вбранні існували елементи, які відображали типові атрибути дитинства. Окрім чепчиків та слинявчиків, були валики на головних уборах. Це були два вузькі шарфи, які пришивали на плечах до рукавів. На ранньому етапі, коли дитина лише починала вчитися ходити, подібні шарфи могли служити для її підтримки.
Дитячий одяг як відображення вбрання батьків
У 17 столітті у жіночій моді у Польщі перепліталися елементи західноєвропейської моди з місцевими тенденціями, що знайшло втілення й у вбранні дівчаток, старших 5 років. Найпоширенішим типом вбрання була суцільна польська сукня, з якої часто випускали рукави і горловину нижньої сорочки. У 30-х роках 17 століття стабільно увійшла у вжиток французька сукня, що складалася з двох частин. Від холоду дівчаток оберігали ментлік, різні шалі, хустки, а на голову одягали ковпаки, чепці, хутряні шапки традиційного у Польщі крою.
Хлопчиків, старших 5 років, одягали в основному у кунтушовий стрій, який також, відповідно до нових віянь у місцевій моді, підлягав змінам. У цьому віці хлопчики носили вже іншу, ніж у дівчаток, спідню сорочку, крій якої був пристосований під жупан. У холодні дні хлопцям одягали кунтуш або делію, часто підбиті хутром, а також шубки, однакові за фасоном для дітей обох статей. Серед шляхти придворного кола популярним було вбрання західноєвропейських зразків, яке поширювали магнати, студенти, солдати. Поверх нього вбирали пелерини, плащі, а на голову – капелюх.
У 70-х роках 18 століття Польщу проникли нові філософські погляди на місце дитини у суспільстві, безпосередньо повʼязані з поширенням в Європі просвітницьких ідей. Одяг для дітей став вільним, і звільняючи їх рухи, дозволяв дітям нормально фізично розвиватися.
Одяг для поховань
Похорони дітей у Варшаві у 18 столітті у порівнянні з дорослими були значно скромнішими. Щодо одягу, то він характеризується певною строкатістю, оскільки не існувало якогось єдиного обовʼязкового канону. Це були посмертні сорочки, одноразове вбрання, пошите спеціально для поховання, або одяг багаторазового вжитку.
Посмертні сорочки мали різну форму, але шили їх з прямокутних шматків тканини. Відмінності полягали в оформленні вирізу довкола шиї та довжині. Подібні сорочки часто формували вже на тілі померлої дитини. У звʼязку з цим складові частини лише наметували або скріпляли шпильками. Задокументовано й випадки, коли у посмертних сорочках була відсутня тканина на спині – з метою економії дорогої тканини верхню частину вбрання лише акуратно загинали під тіло. Траплялося, що дитину хоронили у тому одязі, який вона носила при житті, про що свідчать сліди довголітнього вжитку.
Різновиди тканин
Зразки одягу як з музейних збірок, так і з розкопок дають уявлення про різновиди тканин, з яких були пошиті шати. Для дитячого вбрання використовували такі ж тканини, як і для одягу дорослих. Вибір самої тканини залежав від майнового стану батьків, а також від різновиду одягу і для якої пори року він був призначений. Окрім шовкових тканин, використовували напівшовкові, шерстяні, напівшерстяні, льняні, конопляні та бавовняні тканини. У 18 столітті набрала популярності бавовна з домішкою льону. Характерними були і декоративні мотиви на тканинах. Тоді до Польщі надходили також дуже дорогі тканини найвищої якості, які імпортувалися з Італії, Франції, Туреччини та Персії.
Трикотажні вироби увійшли у моду лише на початку 18 століття. Хоча машина для виготовлення трикотажу була винайдена в Англії ще наприкінці 16 століття. Для дітей вʼязали штани, шкарпетки, рукавички, головні убори, кофтинки. Подібні вироби виконували з шерстяної, шовкової і навіть металевої нитки.
