Польська військова, бригадний генерал Війська Польського, перша жінка у Польщі, яка отримала генеральське звання та Леді ордена Virtuti Militari. Марія Віттек увійшла в історію Польщі як перша жінка, яка досягла військового звання генерала, проклавши шлях для наступних поколінь жінок у збройних силах. Її життя та кар’єра поєднують мужність, стратегічне мислення та відданість власній країні, а внесок у розвиток польської армії та національного опору під час складних історичних періодів став прикладом для всієї країни. Віттек не лише лідер у військовій справі, але й символ того, що гендерні бар’єри можна долати завдяки професіоналізму, рішучості та наполегливості, пише warsawka.eu.
Біографія
Марія Віттек народилася у родині Станіслава Віттека, активного члена Польської соціалістичної партії. Виховання у сімʼї з політичними переконаннями вплинуло на формування її цінностей – відданості ідеалам свободи, патріотизму та активної громадянської позиції. Дитячі та юнацькі роки Марії пройшли в умовах, коли Польща перебувала під розподілом між імперіями, що загострювало соціально-політичні проблеми і сприяло формуванню у неї стійкого характеру та лідерських якостей.
Під час Першої світової війни, через політичну діяльність батька та переслідування польських активістів, родина переїхала до Києва. Тут Марія продовжила навчання, вступивши до Київського університету на математичний факультет. Це рішення зробило її першою жінкою на цьому факультеті, що свідчило про прагнення до самостійності, високих знань та готовності ламати соціальні стереотипи того часу. Освіта дала їй не лише академічні знання, а й розвиток логічного мислення, аналітичних здібностей і навичок системного планування – якостей, які пізніше знадобилися у військовій та організаційній діяльності.
У 1917 році Марія Віттек приєдналася до Польської військової організації, де пройшла школу підофіцерів. Цей період став початком її активного залучення у військову та патріотичну діяльність. У грудні 1919 року вона офіційно розпочала службу у польській армії, поєднуючи здобуту академічну освіту з практичними навичками військової підготовки та організаторськими здібностями.
Військова служба
Після завершення навчання Марія Віттек активно включилася у військову діяльність, поєднуючи патріотизм з організаторськими здібностями. У 1920 році вона брала участь у боях за Львів у складі Добровольчого жіночого легіону, де проявила відвагу та стратегічне мислення, за що була нагороджена Срібним хрестом ордена Virtuti Militari – однією з найвищих польських військових відзнак.
З 1921 року Віттек очолювала навчальний відділ Соціального комітету з підготовки жінок до національної оборони. Її діяльність полягала у систематичній організації навчання жінок: фізичної підготовки, тактики, навичок розвідки та медичної допомоги. У період з 1928 року по 1934 рік вона командувала підрозділами, що займалися військовою підготовкою жінок, а з 1935 року очолила кафедру фізичного виховання у Державному управлінні фізичного виховання та військової підготовки.
Під час Другої світової війни Марія Віттек очолила жіночі батальйони допоміжної військової служби, які виконували завдання з підтримки регулярних військ, зв’язку та логістики. Вона також брала активну участь у Варшавському повстанні, демонструючи особисту відвагу та лідерські якості. Після повстання звання полковника закріпило офіційне визнання її внеску у військову справу Польщі. Військова служба Марії Віттек стала символом відданості, рішучості та організаторських здібностей жінок у польській армії. Вона не лише брала участь у бойових операціях, а й формувала системну підготовку жінок, створюючи основу для майбутнього залучення жінок у військові та державні структури.
Післявоєнна діяльність та громадська роль
Після закінчення Другої світової війни Марія Віттек повернулася до цивільного життя та продовжила займатися розвитком військових вишколів та фізичного виховання жінок у Польщі. Вона відновила роботу у Державному управлінні фізичного виховання та військової підготовки, де систематично впроваджувала програми навчання та організовувала курси для молоді та ветеранів.
У 1949 році Віттек була арештована комуністичними органами і декілька місяців провела у в’язниці. Після звільнення їй довелося пристосовуватися до обмежених можливостей роботи, і вона працювала у газетному кіоску, продовжуючи підтримувати контакти з колишніми військовими та ветеранами. Попри складні умови вона залишалася символом відваги, стійкості та патріотизму.
Після падіння комуністичного режиму, 2 травня 1991 року, президент Польщі Лех Валенса присвоїв Марії Віттек звання бригадного генерала – першої жінки в історії Польщі, яка отримала генеральське звання. Це визнання стало апогеєм її довгого життя, сповненого служби країні, організаційної та виховної діяльності.
Марія Віттек активно займалася збереженням історичної пам’яті про польські легіони, популяризацією участі жінок у військових та громадських структурах і підтримкою ветеранів. Її громадська роль виходила далеко за межі формальних посад: вона надихала нові покоління жінок на активну службу Батьківщині, демонструючи, що відвага, знання та організаторські здібності жінок можуть значно впливати на історичні події та суспільне життя.
Спадщина та відзнаки
Марія Віттек померла 19 квітня 1997 року у віці 97 років. Її поховали на військовому цвинтарі у Варшаві, де вона залишила по собі пам’ять як видатна військова діячка та символ жіночої відваги. Її діяльність поєднувала військову службу, організаційну роботу та виховання нових поколінь, що робило її прикладом відданості, патріотизму та лідерства.
Серед головних нагород і відзнак Марії Віттек:
- Срібний хрест ордена Virtuti Militari (двічі: 1922 і 1945) – за видатні заслуги у бойових діях;
- Хрест Незалежності з мечами (7 липня 1931) – за участь у боротьбі за незалежність Польщі;
- Хрест доблесті (1922) – за проявлену мужність на полі бою;
- Золотий хрест за заслуги (двічі: 1931 та 1937) – за видатні державні та військові заслуги;
- Срібний хрест за заслуги (1948) – за громадську та патріотичну діяльність;
- Армійський хрест – за заслуги у військовій службі;
- Хрест Варшавського повстання – за участь у Варшавському повстанні;
- Хрест за участь у війні 1918—1921 (1990) – за службу під час польсько-української та польсько-більшовицької війн.
Її життя й діяльність залишаються джерелом натхнення для військових, громадських діячів і жінок, які прагнуть поєднувати професійну службу з патріотизмом та активною громадською позицією. У 2007 році, на десятиріччя смерті, у Музеї польської армії у Варшаві було встановлено бронзовий пам’ятник на її честь, що підкреслює важливість її внеску в історію країни.
Марія Віттек стала символом мужності, професіоналізму та здатності жінки до лідерства в умовах, де домінували чоловіки. Її спадщина живе у пам’яті польського народу та надихає майбутні покоління служити Батьківщині з відвагою та відданістю.
