Поетеса, письменниця, автор пісень, режисерка та журналістка. Чи можуть всі ці здібності гармонійно поєднуватися в одній людині? Так, якщо мова про велику жінку, яка протягом багатьох років розвивала культуру Польщі, – Агнєшку Осецьку. Однак, багаточисельні титули все одно не відображають масштабів її особистості, пише warsawka.eu.
Агнєшка Осецька була улюбленицею мільйонів, пісні на її вірші стали польською класикою, але сама вона, мабуть, ніколи не усвідомлювала всю повноту своїх талантів. Вона лише хотіла ділитися тим, чим нагородив її Бог, писати чесно, про справжні почуття і проблеми, лікувати творчістю себе і людей.
Життєвий шлях поетеси
Агнєшка Осецька народилася 9 жовтня 1936 року у родині піаніста Віктора Осецького і Марії Штехман. Батько у житті Агнєшки був взірцем, вчителем, підтримкою і чоловіком, якого вона щиро любила все життя. Завдяки йому дівчина знала п’ять мов, навчилася розуміти і любити музику, цінувати себе і йти до своєї мети. Вже у дорослому віці Агнєшка Осецька писала, що батьку вдалося виховати із неї справжню дивачку. Близька подруга Осецької, співачка Магда Умер, розповідала, що це була любов батька і доньки, якій можна позаздрити.
З 1952 по 1956 рік Агнєшка Осецька навчалася на факультеті журналістики, а пізніше із 1957 по 1961 у Вищій кінематографічний та театральній школі у Лодзі.
У першу чергу Агнєшка Осецька відома як поетеса і автор пісень, однак кінематограф теж став частиною її життя. За час навчання у Вищій кінематографічній та театральній школі вона встигла зняти дев’ять кіноетюдів, але після завершення школи більше ніколи не пробувала себе у якості режисера. Причину вона пояснила в одному зі своїх інтерв’ю. Для зйомок кіно потрібно багато сил, енергії, це постійний контакт із людьми і повна самовіддача, до чого Агнєшка була не готова. Її природою було писати і це можна робити будь-де та у будь-який час. Саме такий формат роботи подобався їй найбільше. Але остаточно зв’язки із кіноіндустрією Агнєшка Осецька не порвала – пісні на слова поетеси лунають у фільмах “Ночі та дні”, “Шлюб за розрахунком”, “Гангстери і філантропи” та багато інших.
Агнєшка була дружиною театрального режисера Войцеха Есенки, а згодом поетеса знову вийшла заміж за Войцеха Фриковського, але і другий шлюб виявився невдалим. У Агнєшки Осецької була одна донька, Агата Пассент, від журналіста Данєля Пассента. Жінка любила жартувати, що її єдине взаємне кохання усього життя – польська мова.
Творчість, спогади близьких і останні дні Осецької
Ще одним бурхливим “романом” на все життя для Агнєшки було написання пісень. За всі роки своєї творчості Осецька написала більше 2000 пісень та опублікувала їх у низці збірок: “Жива реклама”, “Співаючі листи”, “Штучний мед”, “Співаючі піски”, “Сантименти” та багато-багато інших. Також вона співпрацювала із багатьма варшавськими театрами, писавши для них п’єси. Критики відзначають, що її найбільш вдалі роботи для театру були створені у 1994-1996 роках.
Актриса та одна із подруг Осецької Крістіна Сенкевич згадувала, що у Агнєшки було чудове почуття гумору та одне із найважливіших людських якостей – терплячість. Вона критично ставилася до власної творчості, могла безліч разів виправляти власні помилки та не ображалася, коли хтось із артистів плутав куплети її пісень або трохи їх змінював. Видатна поетеса обожнювала свою доньку, хоча у Агати був складний характер. Після смерті матері, Агата Пассент створила у Варшаві фонд “Очкарики”, названий на честь однієї із пісень Агнєшки. Цей фонд зберігає пам’ять про життя і творчість Осецької у віках, а також допомагає розвиватися молодим і талановитим особистостям.
Агнєшка Осецька пішла із життя через тяжку хворобу 7 березня 1997 року у Варшаві, де її поховали у некрополі “Повонзки”.
