Польський король Ян ІІІ Собеський своїми подвигами відомий не лише у Варшаві – його поважають в усій Польщі та далеко за її межами. У 17 столітті він був не тільки королем польським, а й великим князем литовським та великим князем руським, великим коронним гетьманом та маршалком. Та не лише за свої політичні подвиги прославився Ян ІІІ Собеський – була у його житті надзвичайно пристрасна історія кохання, яка тривала з юності й до останнього подиху польського короля, пише сайт warsawka.eu.
Завидний наречений, оповитий легендами
З самого народження Яну пророкували видатну долю. За легендою, 17 серпня 1629 року, коли Софія-Теофіла Данилович народила хлопчика, була сильна негода: страшенна злива з грозою змітала усе на своєму шляху. Як тільки повитуха поклала новонародженого Яна на великий чорний мармуровий стіл, несподівано пролунав сильний звук грому, і стіл розколовся. Мало того, грім був таким гучним, що повитуха оглухла на одне вухо. Така незвична історія привернула увагу до дитини та породила безліч пліток та прогнозів щодо майбутнього новонародженого. І справді, хлопчик виріс незвичайним та привабливим юнаком.
Яна ІІІ Собеського дійсно можна було назвати завидним нареченим, адже він приваблював своєю освіченістю та ерудованістю: змалку цікавився астрономією, архітектурою, історією, математикою, обожнював читати, знав близько 10 мов, серед яких були французька, німецька, латина та навіть грецька мова. Навчався у Кракові, потім багато подорожував Європою. Завжди привертав увагу панянок різного віку та до свого істинного кохання йшов довго.
Перша зустріч зі своїм коханням
У 1655 році у королівському палаці у Варшаві 26-річний Ян побачив юну красуню-француженку, що навіки заполонила його серце. Обраницю звали Марія Казимира Луїза де Гранж д’Аркьєн. Дівчині було 14 років і вона з дитинства входила до свити королеви Польщі – Марії-Луїзи Неверської. Сама Марія Казимира походила із французького дворянського роду. Несподівана пристрасть, що спалахнула між парою, перейшла у часті зустрічі та листи, що не сподобалось королеві. Саме тому вона прийняла рішення видати Марію Казимиру заміж за Яна Собіпана Замойського – дуже заможного київського воєводу. Але той шлюб не був щасливим: Марія не кохала чоловіка, а він мав славу знатного гульвіси та навіть не приховував своїх стосунків з іншими жінками. Деякі джерела свідчать, що через це горе-чоловік навіть хворів на сифіліс. Марія народила від нього чотирьох дітей, але усі вони померли немовлятами. Проживаючи низку зрад та сварок з офіційним чоловіком, у житті Марії знову з’явився Ян ІІІ Собеський.
Таємні зустрічі закоханих
Мабуть, їм таки судилося бути разом, адже за іронією долі Марія Казимира з чоловіком жила неподалік від маєтку матері Яна Собеського. Дізнавшись про це, Ян рішуче почав проявляти знаки уваги витонченій француженці: щоразу проїжджаючи повз її дому, він підкидав дівчині романтичні листи, а вона, своєю чергою, відповідала взаємністю. Зовсім скоро листування переросло у таємні зустрічі, про які дізналась мати майбутнього короля. Жінка засудила ці стосунки та всіляко відмовляла сина від зустрічей з Марією Казимирою, однак все було марно. Надалі дуже несподівано помер Ян Замойський – подейкували, що до його смерті були причетні закохані, хоча підтверджень цьому немає. Як би там не було, Марія Казимира не довго ходила в жалобі – одразу ж вийшла заміж за Собеського. Весілля гуляли близько тижня, що стало приводом для пліток заздрісників та недоброзичливців.
Усе життя разом
Кохання Яна ІІІ Собеського та Марії Казимири витримало усі перешкоди. Саме Марія допомогла Яну посісти престол та стати королем Речі Посполитої, вона ж підтримувала чоловіка, коли він йшов у походи, мотивувала його і щиро чекала на повернення. Разом пара багато подорожувала: Марія супроводжувала короля у ділових поїздках як по країні, так і за її межами.
Коли пара розлучалась, то Ян завжди писав до коханої романтичні листи. До речі, називав він свою дружину завжди Марисенькою. Таке звернення швидко прижилось у народі, тому у багатьох листах та історичних згадках можна зустріти саме це ім’я.
За час подружнього життя польський король написав близько 4 тисяч листів до коханої, і у кожному з них він не лише розповідав про своє життя, а й активно цікавився здоров’ям Марисеньки, всіляко висловлював свою прихильність до неї та робив компліменти. Ян завжди писав, що вона – головна його радість у житті та втіха.
Частину листів короля до своєї королеви було опубліковано у вільному доступі після його смерті.
Довіра Яна до Марії Казимири не обмежувалась лише романтичними зізнаннями та піклуванням. Він бачив у цій жінці не тільки підтримку, а ще й сильного радника та союзника. Відомо, що у Марисеньки були чисті аркуші паперу з підписом короля, щоб вона могла на свій розсуд укладати союзи від імені Яна ІІІ.
Марисеньку недолюблювали при дворі
Марисенька часто ставала головною темою для обговорень, заздрощів та пліток. Багатьом не подобалось, що королева іноземного й не достатньо шляхетного походження, а тісний зв’язок із чоловіком лише додавав масла у вогонь. Люди казали, що Марисенька фактично сама керує Польщею, бо Ян у всьому її слухався. Та й сама жінка полюбляла інтриги й не боялась демонструвати свою владу. Водночас виділялась своїм незвичним для поляків смаком в одязі: не боялась екстравагантних суконь, любила східні парфуми та візерунки, чим знову ж таки, дратувала публіку.
І лише смерть їх змогла розлучити
За понад 30 років спільного життя Марисенька народила 14 дітей, однак більшість з них не дожили до дорослого віку. Дивовижно, але кохання Марисеньки та короля Яна не згасало до останнього подиху короля. Вони часто любили гуляти разом у своїх палацах у Жовкві та Вілянуві, так само підтримували одне одного та проявляли турботу. Саме тому королева тяжко пережила той страшний день – 17 червня 1696 року, коли серце коханого перестало битися. Король Ян ІІІ Собеський помер у своєму палаці у Варшаві від інсульту.
Після смерті чоловіка Марисенька повернулась до Франції, там вона й померла. Її прах перевезли до Польщі й поховали біля Собеського. Коханого вона пережила рівно на 20 років.
Кохання, що увійшло в історію
Історія кохання польського короля та французької красуні стало символом усіх закоханих. Про Яна ІІІ Собеського часто говорять, що це був єдиний король, який ніколи не зраджував свою дружину, а про їх пару й досі складають пісні, пишуть книги та розповіді, знімають фільми.
Крім цього, на території Польщі можна побачити багато пам’ятників колишнім королю та королеві. Одним із таких є пам’ятник королю Яну ІІІ Собеському та королеві Марисеньці з собаками у Вілянуві у Варшаві. Цікаво, що його було побудовано за ініціативи художника Тадеуша Дембрського, а фінансувалося це все з коштів приватних осіб. Монумент зображає короля, що сидить у кріслі та гладить собаку, а поряд стоїть його кохана дружина Марисенька, ніжно поклавши руки на плечі чоловіка. Поряд на підлозі лежить ще один пес. Пам’ятник виготовлений з бронзи.
Як мешканці Варшави, так і туристи часто люблять приїздити до Вілянувського палацу, щоб зробити фото зі славетним подружжям та просто погуляти місцями, де колись ходили найвідоміші король та королева Польщі.
Джерела:
- https://photo-lviv.in.ua/edyna-potiho-dushi-i-sertsya-moho-abo-istoriya-kohannya-yana-iii-sobeskoho-ta-mariji-kazymyry/
- https://vikna.if.ua/blog/author/10/51625/view
- https://ua.korrespondent.net/ukraine/events/3483683-korrespondent-istoriia-kokhannia-polskoho-korolia-na-halychyni
- https://plejada.pl/newsy/marysienka-dla-jana-iii-sobieskiego-nie-myla-sie-kilka-dni-obydwoje-lubili-erotyzm/tsdq145