У політичному та соціальному житті Польщі особливе місце займає Юлія Брістіґер – жінка, яка свого часу довела свою мужність, вірність принципам та нечувану цілеспрямованість. Ви точно здивуєтесь, ознайомившись з деякими біографічними фактами про Юлію Брістіґер. Вона – чи не найвідоміша польська комуністка єврейського походження, одна з перших жінок у Польщі, якій вдалося обійняти найпрестижніші посади. Зокрема Юлія Брістіґер була очільницею Департаменту Міністерства громадської безпеки. Крім цього, за своє життя Юлія Брістіґер була активною учасницею політичних репресій. Мало віриться, що така тендітна жінка свого часу була жорсткішою, ніж багато відомих садистів. Наприкінці свого життя Юлія Брістіґер почала писати і навіть розкаялась у скоєних злочинах. Свого часу її називали Кривавим Місяцем. Однак чи справді відома польська письменниця Юлія Брістіґер була настільки жорстокою, чи просто під впливом часу правда про її життя заховалась глибоко на сторінках історії. Аби знайти відповідь на це питання, у нашій статті на warsawka.eu ми повернемось у двадцяте століття та розкриємо всю правду про життя і діяльність польської активістки Юлії Брістіґер.
Дитинство Юлії Брістіґер
Юлія Брістіґер народилась 25 листопада 1902 році у місті Стрий Львівської області у єврейській сім’ї. Ранні роки свого життя майбутня активістка провела в невеликому селищі Ягільниці. Юлія Брістіґер походила з доволі заможної родини, тому з юних років мала доступ до якісної освіти та багатьох інших можливостей.
Коли вибухнула Перша світова війна Юлія Брістіґер разом з родиною була змушена покинути рідне село та переїхати у Відень. Про дитинство Юлії Брістіґер відомо мало: ми знаємо лише те, що дівчинкою вона зростала в середовищі трьох національностей: поляків, українців та євреїв, що, ймовірно, мало вплив на формування Юлії як особистості. Враховуючи те, що в підлітковому віці Юлія Брістіґер з родиною виїхала з України, не дивно, що про неї мало знають на її маленькій батьківщині.
Життя у міжвоєнний період
Незадовго після завершення Першої світової війни Юлія Брістіґер вийшла заміж (на момент заміжжя їй було всього-на-всього вісімнадцять років) за відомого юриста Хаїма Нуте Брістіґера. У дев’ятнадцять Юлія народила сина Міхала. Однак шлюб тривав недовго: через три роки подружжя розлучилося. Попри те, Юлія Брістіґер не змінила прізвище навіть після смерті першого чоловіка. Про особисте життя польської активістки нам також відомо небагато. Знаємо лише те, що Юлія Брістіґер намагалася побудувати стосунки з польським комуністом Лєоном Ґросфельдом.
Попри заміжжя та початок сімейного життя, Юлія Брістіґер навчалась спочатку у Львові, а потім у Парижі. Саме в цей період свого життя, розумна та перспективна дівчина вирішила не продовжувати навчання і повністю присвятити свій час комуністичній діяльності. Таємницею залишається лише те, що саме спонукало її взяти на себе такий відповідальний і далеко нелегкий тягар активіста та комуніста.
Початок політичної діяльності та перше ув’язнення
Політичну кар’єру Юлія Брістіґер розпочала в невеликій організації “Ха-Шомер” (єврейська спілка самооборони, яка була заснована у 1909 році у Палестині, і швидко знайшла прибічників у Східній Європі). Вже у 1931 році Юлія Брістіґер стала учасницею Комуністичної партії Західної України, однак і до цього дівчина встигла заявити про себе доволі гучно.
Як тільки Юлія Брістіґер приїхала з Франції, вона почала працювати вчителем історії у Вільнюсі. У цей період вона брала доволі активну участь у педагогічному житті. Юлія Брістіґер навіть організувала страйк учителів у 1929 році, що мало негативні наслідки для кар’єри активістки.
Юлія Брістіґер також працювала в Міжнародній організації допомоги революціонерам. Після того, як вона приєдналась до Комуністичної партії Західної України, Юлія Брістіґер обійняла посаду видавця та редактора одного з найвідоміших періодичних видань Przegląd Współczesny, який, очевидно, потрапив під комуністичну пропаганду. Через це у 1931 році журнал було заборонено, а саму Юлію посадили за ґрати через участь у редагуванні та розповсюдженні видання.
Повернувшись на волю, Юлія Брістіґер вирішила продовжити свою діяльність як секретарка пропаганди та агітації обкому КПЗУ. Однак і цього разу її робота не залишилась непоміченою: у 1932 році Юлію Брістіґер було вдруге заарештовано за участь у нелегальних структурах Комуністичної партії Польщі.
Після другого арешту Юлія Брістіґер обійняла посаду секретаря у Комуністичній партії Західної України. На її плечі впала відповідальність за заснування так званого Народного фронту на території України. Це мала бути коаліція комуністів з іншими лівими партіями. У 1936 році вона організувала з’їзд працівників культури у Львові, який мав прокомуністичний характер. Як вважаєте, що чекало на активістку після цього? Нескладно здогадатися, що третій арешт, однак цього разу не на декілька місяців, а на два роки.
За ґратами Юлія Брістіґер була очільницею групи в’язнів, які, як і вона, відбували покарання за свою комуністичну діяльність. До речі, третій арешт буквально врятував життя Юлії Брістіґер. Коли вона перебувала за ґратами, Сталін провів чистку польських комуністів, під час якої було репресовано більшість польських активістів.
Активна комуністична діяльність, три ув’язнення, організація нелегальних заходів та страйків. Враховуючи деякі факти з життя Юлії Брістіґер, складно зрозуміти, що саме спонукало молоду дівчину вступити саме на такий життєвий шлях. Можливо, через те, що Юлія Брістіґер добре пам’ятала галицьку бідність і доволі жорстока реальність, з якою вона зростала, залишила свій слід на формуванні світогляду активістки. Попри те, згодом Юлія Брістіґер стане однією з найважливіших осіб в історії Польщі.
Друга світова війна та особиста трагедія Юлії Брістіґер
Початок Другої світової війни став одним із найважчих періодів у житті Брістіґер. Її батьки, брати, сестри та найближчі люди, з якими вона зростала, були вбиті німцями через єврейське коріння. Юлія Брістіґер знову чудом вижила, адже в цей час перебувала на територіях Радянського Союзу.
Під час Другої світової війни Юлія Брістіґер жила у Львові, де працювала в Міжнародній організації допомоги революціонерам. Вона прийняла радянське громадянство. Усередині 1941 року активістка переїхала далеко на Схід, до Самарканди, де проживала до 1943, допоки її не викликали до Москви.
У Москві Юлія Брістіґер вела активну пропагандистську діяльність. У 1945 році вона стала очільницею 5 департаменту Міністерства громадської безпеки. До речі, Юлія Брістіґер була першою жінкою в Польщі, яка обіймала таку високу посаду.
Згодом Юлія Брістіґер почала займатися питаннями інтелігенції та церкви. Вона організовувала розслідування серед студентів, які вели підпільну діяльність під час Другої світової війни. Паралельно брала участь у найгучніших розслідуваннях проти церковних діячів і не тільки.
“Кривавий Місяць”: легенда чи правда про Юлію Брістіґер?
Одним з найвідоміших фактів з життя Юлії Брістіґер є її причетність до найбільш жорстоких розправ, після чого її почали називати “Кривавим Місяцем”. У багатьох джерелах можна побачити образ Брістіґер як жінки-садистки, яка з особливим задоволенням катувала молодих чоловіків. Під час допитів ув’язнених Юлія Брістіґер користувалась не лише жорстокими фізичними, але й психологічними методами.
Достеменно невідомо, чи є правдивими всі історії про знущання Брістіґер над чоловіками. Може бути, що чорні легенди про активістку було створено її колегами з держбезпеки, які бажали помститися жінці, що зуміла обійняти посаду вищу, ніж чоловіки.
Попри те, у 1957 році Юлія Брістіґер була вкотре притягнута до відповідальності. Згодом проживала у Варшаві та навіть пробувала писати під псевдонімом Юлія Прайс.
Юлія Брістіґер померла у Варшаві 9 жовтня 1975 року.