Справжньою зіркою, однією з найвидатніших польських актрис є варшавська режисерка та педагогиня Станіслава Марія Висоцька. Станіслава Висоцька вважається однією з найкращих актрис двадцятого століття, творчістю якої захоплювалися не лише в Польщі, але і за межами країни. Оскільки для багатьох сучасників життя та творчість Станіслави Висоцької залишається невідомими, у нашій статті на warsawka.eu ми поділимось біографією видатної варшав’янки, яка зробила величезний вклад у розвиток польської культури.
Ранні роки та розвиток акторської кар’єри
Станіслава Висоцька (її жіноче прізвище Дзенґелевська) народилася 7 травня 1877 року у Варшаві. Її батько, Юліан Дзенґелевський, був графічним художником. Тому ще з самого дитинства Станіслава Марія Висоцька виростала в атмосфері мистецтва.
Початкову та середню освіту Станіслава Висоцька здобувала в державній гімназії. Вона навчалась у класі дикції та декламації при Варшавському музичному товаристві. Її вчителями були видатні польські актори: Вінцентій Рапацький та Юзеф Котарбінський. Ще навчаючись у школі, Станіслава Висоцька захопилась акторським мистецтвом.
Уперше Станіслава Висоцька виступила на театральній сцені у віці сімнадцяти років. Це було в складі гастрольної групи, яка відправилась із виступами в Седльці. На початку своєї акторської кар’єри Станіслава Висоцька виступала під псевдонімом Вільська.
У 1896 році Станіслава Висоцька вийшла заміж, після чого замінила псевдонім. Ще на початку своєї творчості, Станіслава Висоцька відвідала безліч країн у складі польської мандрівної трупи.
Дебют Висоцької у варшавському театрі відбувся у 1898 році. З цього часу акторська кар’єра Станіслави Висоцької стрімко зросла: вона стала популярною далеко за межами Варшави. Починаючи з 1900 року Станіслава Висоцька почала виступати у театрах у Познані, Кракові та у Львові.
Переломним моментом у житті Станіслави Висоцької було розлучення з чоловіком. У 1911 році актриса вийшла заміж за відомого лікаря Гжегожа Станіславського разом з яким переїхала до Києва. Переїзд в Україну зіграв ключову роль у розвитку кар’єри видатної варшав’янки.
Діяльність та творчість у Києві
Станіслава Висоцька проживала в Києві вісім років. Але це їй не завадило їздити на вистави у різні польські та українські міста. Саме в цей період свого життя Станіслава Висоцька була не лише актрисою, але і режисером-постановником.
У Києві Станіслава Висоцька активно листувалась з Костянтином Станіславським. Вона була прихильницею його творчості та системи. Сам Станіславський високо оцінив вклад Станіслави Висоцької у розвиток польського театру.
У 1915 році Станіслава Висоцька організувала та очолила експериментальний театр «Студія». У ньому вона наслідувала принципи Станіславського. А через декілька років Станіслава Висоцька створила Польський молодий театр. Паралельно видатна варшав’янка викладала у Театральній академії та Драматичній консерваторії.
До речі, у театрі Висоцької грав видатний польський письменник Ярослав Івашкевич, який згодом виконував обов’язки літературного керівника. Театр Станіслави Висоцької працював у Києві на Хрещатику та вулиці Круглоуніверситетській. У діяльності Станіслави Висоцької у Києві дуже допоміг її чоловік. Він, будучи лікарем, працював над розробкою костюмів та декорацій для театру «Студія».
Досвід у кінематографі
Станіслава Висоцька – не лише талановита актриса театру, але і кіно. Зокрема вона знялась у шістнадцяти польських стрічках. Дебютним фільмом Станіслави Висоцької була стрічка «Над снігами», яка вийшла у 1929 році.
У цьому ж році вона знялась у фільмі «Сильна людина». Її акторською майстерністю почали захоплюватися з різних куточків Польщі, а критики позитивно відгукувалися про її ролі у фільмах. Із цього часу Станіславу Висоцьку почали запрошувати і в інші стрічки. Лише за 1938 рік вона знялась у семи фільмах. Останньою роллю Висоцької була роль Марти Корчинської у фільмі «Над Неманом», який вийшов у 1939 році.
Повернення до Польщі
У 1920 році Станіслава Висоцька повернулась до Варшави разом зі своєю родиною. Уже через рік Станіслава Висоцька почала керувати драматичним відділенням Варшавської консерваторії. Паралельно видатна актриса виступала у столичному театрі Розмаїтості. Після цього Станіслава Висоцька грає та керує декількома театрами у Кракові, Любліні, Познані, Лодзі та Вільнюсі. Вона гармонійно поєднує постійні гастролі та роботу у Варшаві.
У 1934 році Станіслава Висоцька почала викладати в Державному інституті театрального мистецтва у Варшаві. Саме там вона працювала до кінця своїх днів. За величезні заслуги та вклад у розвиток польської культури у 1935 році Станіслава Висоцька була нагороджена Золотим академічним лавром Польської академії літератури.
Видатна варшавська актриса та режисерка Станіслава Висоцька померла 17 січня 1941 року у Варшаві. Її творчість є прикладовою для багатьох сучасників.