1989 рік став переломним для Польщі, адже насувалась економічна криза, а також розпад Польської Народної Республіки. Однак на початку 1989 року редакції глянцевих модних журналів не здогадувались про майбутні труднощі, тож й надалі продовжували писати про моду. У цьому матеріалі на сайті warsawka.eu ми більш детально розповімо про польський журнал Nowa Wieś.
Поява журналу
У 1930 році було засновано варшавський журнал Nowa Wieś. Він був пов’язаний із селянським рухом у Польщі. Через чотири роки після початку роботи щомісячник припинив свою роботу. У 50-х роках почали знову виходити нові випуски журналу. Зазвичай у ньому писали про стиль, моду та культуру. Двотижневик був модний, сучасний і водночас емпатичний. У ньому порушували соціальні теми, а героями текстів часто були популярні особи.
Четверта сторінка Nowej Wsi була присвячена тогочасним трендам. Здебільшого у цих замітках писали про те, що зараз є модним, що краще з чим поєднувати і які образи є популярними цього сезону. До матеріалів додавали фотографії, які були передруковані з журналів Brigitte, Burda, Elle, Gazie, Marie France та інших.
Мода на сторінках
У 1989 році на шпальті газети Nowa Wieś з’явилась новина, що цей рік вважається дуже барвистим. Тоді не тільки окремі святкові моделі, але й звичайні літні колекції вражали композицією кольорів. В одній із рубрик розповідали про новинки з-за залізної завіси. Адже тоді редакція мала доступ до західноєвропейських журналів, тож вони могли ділитись з читачами інформацією закордонних модних ЗМІ.
Але також у цій газеті мода виникала у контексті економічних і соціальних тем, що стосувались Польщі. До прикладу, цікавим було інтерв’ю з Чеславою Ґурецькою, керівницею Дому Торгівлі Поштою в Лодзі. У цій розмові жінка згадала про те, що з ініціативи їхньої установи була створена колекція для людей з обмеженими можливостями. Хоча часи були нелегкі й у Польщі панувала криза, польські дизайнери намагались подбати про комфортний одяг для усього населення.
Наприкінці 80-х мода у Польщі розвивалась завдяки роботі тих, хто хотів її розробляти та розповсюджувати. Тоді стиль вбрання не був пов’язаний ні з ринком, ні з реальними потребами споживачів. У випадку з відомими модельєрами, такими як Барбара Гоф або Ґражина Гасе, метою було створити для сучасних польських жінок якісний дизайн, оригінальну моду на світовому рівні.
Окрім моди, у варшавському журналі писали статті про трагічний стан сільської освіти або про життя бідних мешканців міст і сіл. Один матеріал був присвячений жінці, яка жила у злиднях і самотужки виховувала дочку. Для того, аби пошити одяг для себе та доньки, пані Ядзя була змушена принести зі смітника стос іноземних журналів.
Криза
У 80-х роках у Польщі поширилась криза. Щоденно поляки стикались із браком товарів на полицях у магазинах. Тодішні модниці не мали змоги оновлювати свій гардероб, адже просто банально не було чим. Жінки купували взуття, яке було неякісне і могло навіть не витримати пів сезону.
Наприкінці 80-х варшавці поступово виходили з кризи. Місто ставало більш елегантним. Вулицями їздило чимало автомобілів з розкішними жінками. Більшість варшав’янок можна було зустріти на сучасній вулиці Хмєльній, адже саме там були розташовані приватні ремісничі та комісійні магазини, де продавали вживаний одяг з-за кордону. Але доступ до одягу з таких місць був обмежений: тільки відносно заможні мешканці великих міст могли його носити і формувати моду.
Також почали експортувати вироби польської компанії Sawena до Бельгії, Данії, Нідерландів, Франції, Швейцарії та Німеччини, а в Польщі їх можна було придбати в Польській Моді та магазинах SPHW Gallux у Варшаві.